Кам’янське на Дніпропетровщині стало сьомим містом в Україні, де запрацювала аудіовізуальна студія KONTENTA. Новий проєкт для молоді у громаді презентувало громадське обʼєднання «Культурна платформа Закарпаття»
Молодь Кам’янського може безоплатно проводити індивідуальну студійну роботу, групові заняття та лекції, записувати вокал і музичні інструменти, знімати відеоблоги та подкасти. Основна місія проєкту «KONTENTA» — підтримка ментального здоров’я, підвищення стійкості та розвиток молоді у сфері креативних індустрій.
— Від початку 2024 року наші програми охопили близько ста тисяч молодих людей, — розповідає Євген Забарило, співзасновник ГО «Культурна платформа Закарпаття». — Тут, у Кам’янському, ми теж працювали з молоддю та досліджували середовище. Адже 20 громад, в яких діятиме KONTENTA, ми обирали не просто так, а виходячи з контексту — і у вас він вражаючий. Суть унікальності в тому, що у вашого міста залізне серце, яке колись із кам’яних великих порогів переросло в інші тверді форми, такі як сталь. Ця естетика відчувається, коли сюди приїжджаєш. Дуже хочеться з цим попрацювати і створити трамплін зацікавленості молоді, щоб їй не хотілося їхати звідси, а навпаки — відчувати цю потужність.
Аудіовізуальна студія KONTENTA працює на базі Центру молодіжних ініціатив. Він унікальний тим, що це єдине в Кам’янському комунальне підприємство, створене для молоді, де працює та керує сама ж молодь.
— Ми намагаємось якомога більше розвивати молодіжну інфраструктуру, — ділиться директорка Центру Катерина Боровик. — Увесь час працюємо з молоддю та спілкуємось. Збираємо зворотній зв’язок щодо того, що їм зараз хочеться, що потрібно й актуально.
Ініціативи молоді підтримує місцева влада. Кам’янський міський голова Андрій Білоусов переконаний, що KONTENTA важлива для громади, адже створить додаткові умови для творчого самовираження та розвитку молоді:
— Я вдячний ГО «Культурна платформа Закарпаття» за те, що в Кам’янському створили цю сучасну студію. У нашому місті дуже багато талановитої молоді. Центр молодіжних ініціатив проводить різноманітні заходи. І нам дуже потрібне це обладнання для того, щоб молодь з нашого міста й ті молоді люди, які знайшли прихисток в Кам’янському, в цій студії також отримали умови для якісного самовираження та спілкування. Дякуємо за підтримку нашого міста!
KONTENTA в Кам’янському має все необхідне обладнання та програмне забезпечення, щоб працювати в різних режимах залежно від продукту, який створюється. Це може бути запис вокалу, створення треку, зйомки подкасту чи проведення майстеркласу.
— Суть цього ящика в тому, що в ньому вже все вмонтовано, — тільки увімкни. Тут досить якісне обладнання. Камера стрімить у форматі 4К, 30 кадрів у секунду. Опрацьовувати записаний матеріал можна одразу ж у ноутбуці. Там встановлені ліцензійні Ableton і Native Sound, які надали нам ці компанії, тому що вони зацікавлені у взаємодії з українською молоддю. Враховуючи те, що таких студій буде 20, ми хочемо активну молодь завести в один нетворк. А надалі плануємо створити програму мобільності, в рамках якої підлітки зможуть приїжджати в інші молодіжні центри й робити спільні проєкти, — пояснює Євген Забарило.
ГО «Культурна платформа Закарпаття» з 2016 року створює етично гуманні цифрові продукти на основі української ідентичності, орієнтовані на добробут користувача. Більшість культурних феноменів — це гібриди, які українці отримали в спадок від радянської доби. У них немає нічого про українську ідентичність. Актуалізувати знання про питомо українське для молоді — одне із завдань громадського об’єднання.
— З 2016 року ми відкрито розповідали про те, що музеї мають бути зовсім іншими, форми подання і поширення знань про українську ідентичність для молоді мають бути абсолютно іншими. Тому що ті форми, які існують, непривабливі. У них немає виокремлених переваг, чому бути громадянином України — це перспективно. Тому, працюючи з цими тематиками, ми почали досліджувати живопис, а через нього перейшли до сакральної архітектури — дерев’яних церков. Це найбільша наша флешка, в яку було зашито все геніальне, що нам могли передати люди, в яких не було інтернету. Вони не пересилали файли — вони будували церкви. Далі ми працювали з темою «Червоної Рути» 1989 року як першим молодіжним фестивалем української сучасної музики на той час. І на таких речах ми набували експертизи та довели, що можемо працювати з молоддю, — продовжує Євген Забарило.
Усі програми, розроблені ГО «Культурна платформа Закарпаття», орієнтовані на молодь як найбільш перспективну частину суспільства. Стійкість української молоді в нинішній час — феномен, який заслуговує уваги всього світу. Тож команда Культурної платформи допомагає створювати артефакти, які це фіксують в історичному контексті.
Молодь Камʼянського
— Ми весь час доводимо, що молодь, якщо розглядати з точки зору технології, це найшвидший процесор, який ми маємо. Відповідно вони — найрозумніші. На майстеркласах, які в нас відбуваються, створюються певні культурні артефакти. Це тверді вироби, контент або будь-що створене молоддю, де є аспект теми ідентичності та креативної економіки. Доки ми перебуваємо в стані найбільшої катастрофи, з якою зіткнулось 21 століття, українські підлітки генерують нові культурні артефакти. Вони мають бути розміщені в музеях, тому що це підтверджує поняття стійкості. Молодь у світі зараз має проблеми з ментальним здоров’ям і мотивацією. Але ви просто уявіть, якби ці люди хоча б раз почули повітряну тривогу або те, як звучить ракета, що б з ними було? А наша молодь це все переживає, переварює і залишається придатною до того, щоб щось створювати. Більшість із них — стійкі. І це явище ніхто не може пояснити. Але, думаю, що про нього знімуть багато фільмів і напишуть книжок. Це явище епохи. Перше представлення таких артефактів було в Українському Домі. Зараз ми намагаємось вивести цю виставку назовні, щоб показати іноземцям те, наскільки унікальним є цей генетичний код українців. Це те, з чого треба брати приклад, досліджувати і масштабувати цей досвід, — наголошує голова ГО Євген Забарило.
Тетяна Колядич
Слідкуйте за новинами в соцмережах проєкту: Instagram, Telegram-канал, Facebook