12 вересня на території Національного заповідника «Софія Київська» відбувся Саміт перших леді та джентльменів — ініційована першою леді України Оленою Зеленською щорічна глобальна платформа, що обʼєднує перших леді та джентльменів для вирішення глобальних викликів. Розповідаємо більше про активності Саміту, реалізовані Культурною платформою.
Четвертий Саміт перших леді та джентльменів обрав фокусною темою «Захист дітей: гарантії безпечного майбутнього», яка була представлена через пʼять ключових вимірів: «Безпека дітей під час війни», «Безпека дітей у родині», «Безпека дітей у школі», «Безпека дітей у кіберпросторі» та «Безпечне довкілля для дітей». У межах кожного з вимірів гості Саміту досліджували й обговорювали загрози та виклики, з якими стикаються діти, комфортні умови для виховання наймолодшого покоління та державні механізми його захисту.
ГО «Культурна платформа Закарпаття» за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні реалізувало декілька ключових активностей четвертого Саміту. Це представлення екологічного виміру «Безпечне довкілля для дітей», що включав 5 експозиційних павільйонів, друковану тематичну газету, спеціально розроблені дарунки для гостей, а також запис 5 подкастів — по одному на кожен з тематичних вимірів Саміту. Кожна з активностей спрямована на представлення голосу підлітків і молоді в контексті зобов’язань міжнародних партнерів — забезпечити безпечне майбутнє для наступного покоління загалом та української молоді зокрема.
Говорячи про «гарантії безпечного майбутнього», неможливо не звернути увагу на вплив екоциду та знищення природного біорізноманіття України, що незворотньо впливає на формування нового покоління. Нагадаємо, що в Україні зосереджено 35 % біорізноманіття Європи — і захист європейської екосистеми напряму залежить від стану української, що нині піддається згубному впливу військових дій.
Предметом нашого дослідження в розрізі безпечного довкілля стали природоохоронні території України, які наразі знаходяться на окупованих територіях — та роль цих природних ландшафтів у формуванні стійкості української молоді. Ми проводимо паралель між молоддю та унікальною флорою, яка має не лише природоохоронний статус в Україні, але й внесена до списків Міжнародного союзу охорони природи та Європейського червоного списку. Разом із втратою доступу до цих природоохоронних об’єктів підлітки та молодь втрачають частину своєї ідентичності, як нації, адже екологія, естетика й етика у 21 столітті нерозривно взаємопов’язані — вони єдині, переплітаються, як коріння, стебло та квітка. Повноцінний розвиток особистості неможливий без гармонії цих складників: вони перетікають один в одного — формуючи стрижень національної ідентичності.
Омелян Пріцак зазначає, що концепція нації виникла внаслідок Французької революції 1789 року та політично розвинулася в Західній Європі протягом ХІХ ст. Для України вихідними точками формування національної самосвідомості стали Кирило-Мефодіївське братство, прозово-поетична пророча творчість Тараса Шевченка, відкриття Михайлом Драгомановим української проблеми як політичної та реалізація політичної думки його галицькими учнями (Іван Франко, Остап Терлецький, Михайло Павлик), та врешті Визвольні змагання 1917–1923 років.
Нація — це спільнота людей, що відчувають обʼєднуючий фактор свого звʼязку в минулому та свідомо хочуть будувати спільне майбутнє, реалізуючи свої чітко визначені політичні цілі.
У відповідності до даної формули, політична нація можлива виключно за рахунок розвитку громадянського суспільства, яке чітко окреслює свою ідентичність. У ХХІ ст. невідʼємним компонентом національної ідентичності є екологічна безпека, адже саме цей фактор уможливлює право на добробут для наступних поколінь українців.
Цьогорічний Саміт презентував результати дослідження «Захист дитинства: виміри безпеки для молодого покоління»: респонденти з 15 країн світу поділилися своїми думками з приводу аспектів, що впливають на безпеку майбутніх поколінь. Серед 4500 опитаних дітей та молоді проблема зміни клімату оцінена як другий за величиною виклик для наступних років — на 6.73/10 балів. В той самий час батьки оцінили екологічну безпеку лише як четверту за важливістю (після підняття цін, бідності та безробіття).
Згідно з Національною молодіжною стратегією до 2030 року, українська молодь має право обирати своє майбутнє, а держава має забезпечити можливості для розвитку її потенціалу. Молодь сьогодні переходить від очікування директив до дій, стаючи відповідальною за свої рішення — і набагато краще за попереднє покоління визначає пріоритетність викликів, які потребують негайного вирішення. Зокрема це стосується викликів, повʼязаних зі зміною клімату, а для контексту України — ще й із наслідками екоциду, спричиненого військовими діями російської федерації.
Національна молодіжна стратегія також передбачає запровадження нових підходів для розвитку молоді в Україні, враховуючи важливі аспекти, передбачені Цілями сталого розвитку України на період до 2030 року, що регламентують засади розвитку молодіжної політики ООН, Ради Європи та Європейського Союзу.
Ратифікована Україною та країнами Європи Орхуська конвенція визначає право громадян на участь громадськості в процесі прийняття рішень і на доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища.
Грунтуючись на цих положеннях, можна стверджувати, що невід’ємним компонентом добробуту нового покоління є можливість відвідування і взаємодії з ландшафтами живої природи, що століттями формували українську ідентичність.
Свідомі громадські організації мають ставати публічними «архітекторами» майбутньої екосистеми та у своїй діяльності демонструвати широкому загалу нові культурні артефакти, що заявляють трансформаційні процеси суспільства. Ці матеріальні фактори комунікацій визначають динаміку значень соціальних змін, що проявилися під впливом екоциду.
Одними з таких цифрових культурних артефактів є згенеровані завдяки інструментам Unreal engine та Houdini ландшафти окупованих заповідників та візуалізації розквіту червонокнижних рослин, створені Культурною платформою. Сучасне покоління молоді ніколи не бачило ці ландшафти чи рослини наживо внаслідок війни. Цифрові артефакти допомагають зберегти їх для наступних поколінь — і відповідно зберегти частину цієї екологічної ідентичності.
Експертиза нашого громадського обʼєднання в роботі з більш ніж 65 000 підлітків та молоді у 64 громадах України, лише цього року, дозволила різнобічно представити на Саміті голос наступного покоління — людей, які безпосередньо відчуватимуть наслідки рішень міжнародної спільноти, що вплинуть на формування їхнього безпечного майбутнього. Представлені на Саміті культурні артефакти засвідчують необхідність переосмислення реальності, допомагаючи суспільству краще зрозуміти себе та своє місце в ширшому контексті соціальних, культурних та екологічних процесів «розладнаної реальності» під впливом війни.
Добробут та здоровʼя молоді напряму залежать від якості довкілля. У світі, де екологічні виклики стають загрозою майбутньому, питання збереження та відновлення природи набуває нового сенсу, особливо для молоді, яка зростає на тлі війни та екологічних криз, із якими ще не стикався світ: мінування природоохоронних територій, ракетні обстріли енергетичної інфраструктури, захоплення атомної станції, спалення вщент заповідних лісів і забруднення річок та інші прояви екоциду.
«Стежками степів: від кримських схилів до луганських просторів»
Експозиція «Стежками степів: від кримських схилів до луганських просторів» в 5 павільйонах розкриває культурну і природну цінність окупованих російськими військами природоохоронних зон України: Кримського природного заповідника (Автономна республіка Крим), Біосферного заповідника «Асканія-Нова» (Херсонська область), Національного парку «Великий Луг» (Запорізька область), Українського степового природного заповідника (Донецька область) та Луганського природного заповідника (Луганська область).
Локації експозиції були розроблені та втілені архітектурним бюро ФОРМА. Їхнє розташування на території Національного заповідника «Софія Київська» є символічною зменшеною версією реального географічного розташування заповідних зон — та проводить гостей Саміту шляхом українських степових ландшафтів, від Криму до Луганщини.
Експозиція кожного з павільйонів представляє два види артефактів: це роботи української молоді і сучасних митців. Рефлексія молоді з приводу власної взаємодії з природою представлена через відеороботи, візуальне мистецтво й аудіотвори, створені в межах креативних програм громадського об’єднання — зокрема, аудіовізуальні студії «KONTENTA» та освітньо-креативні програми «Спільно Кемп» і «Спільно Кемп. Громади». Ці артефакти мають особливе значення для комунікації в глобальній екологічній геополітиці, адже вони не лише відображають цінності й ідентичність, але й визначають динаміку соціальних змін, що відбуваються під впливом екологічних викликів.
Доповнюють експозицію керамічні артефакти, створені українськими майстрами-керамістами та спекулятивним дизайнером. Ці рослини-символи, занесені до Червоної книги, загострюють увагу суспільства на екологічних і соціальних викликах, з якими зіштовхнулась наша держава, захищаючи свої території.
Традиційно, рослини в нашій культурі є чимось близьким українському менталітету. Вони є основою більшості орнаментів (вишиванки, рушники, вибійка, хатні розписи, ткані килими, кахлі та керамічні вироби), важливою частиною фольклору, а також, зокрема, невід’ємним атрибутом більшості народних пісень. Саме через рослини українські поети, як-от Тарас Шевченко, Леся Українка, Максим Рильський, Василь Симоненко, Петро Мідянка й Іван Малкович, передають особливості місцевостей, сезонів та навіть настрою своїх ліричних героїв. Рослинний світ також формує особливості українського живопису та є наскрізно присутнім у картинах Ганни Собачко, Марії Примаченко, Олександра Дубовика, Івана Марчука. Українську флору також відображає петриківський розпис, внесений до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
Прототипами для цих великих форм стали роботи української молоді, адже центральним голосом змін має виступати саме те покоління, що буде безпосередньо залежати від стану довкілля майбутнього, а роль дорослих у цій комунікації — підсилювати її голос усіма доступними засобами.
З цієї ж причини медіаторами кожного простору креативної інсталяції Саміту виступила активна молодь з усієї України.
«Ми змогли не просто розповісти про заповідники, а показати, чим вони особливі, поділитися переживаннями щодо ситуації, яка там трапилася, і відкрити їхні території по-новому. Я була щиро захоплена, коли під час розповіді про заповідник у гостей блищали й одночасно сльозилися очі — не тільки в українців, а й в іноземців. Це означає, що ці слова і розповіді були не просто прослухані, а й почуті, і ми змогли провести всіх шляхом степу. Ми маємо працювати над безпечним довкіллям уже зараз, щоб потім було не пізно»
— Марія Кравцова, медіаторка павільйона «Біосферний заповідник «Асканія-Нова»»
Павільйон 1. Кримський природний заповідник
Кримський природний заповідник
Найбільший і найвідоміший заповідник Криму. На його території зосереджено 137 видів рослин, занесених до Червоної книги України; з них 90 видів є ендеміками. Кримські яйли, гірські кам’янисті рівнини й так звані амфітеатри південного берега Криму — абсолютно унікальні ландшафти. З 2014 року заповідник перебуває на непідконтрольній Україні території. У 2018 році територія заповідника потрапила в підпорядкування Росії та була перейменувана на національний парк. Тут дозволили полювання й забудову 35 % території.
Рослина: сон кримський (Pulsatilla taurica)
Унікальна червонокнижна рослина, яка трапляється виключно на Кримському півострові й ніде більше у світі. Для зростання сону кримського потрібні винятково кам’янисті степи кримських яйл. Побачити квіти цієї рослини можна у квітні–травні в малодоступних ділянках Кримських гір.
Артефакт: «Квітковий сміх тримає світ, що полум’ям горить», Дмитро Білокінь
Вимір світу дорослих «горить», і цей процес відбувається на невидимому рівні, аж поки не переходить у матеріальну форму всепоглинального вогню війни, катастрофи та знищення всього живого, мирного, дієвого та красивого. Це пряма алегорія з війною, болісним проявом реальності. Велика тріснута куля підтримується нижньою світлою та барвистою частиною відродження. Яскрава чаша наповнена різнобарвними орнаментами квіток сон-трави. Вона символізує дітей, нові покоління, надію людства. У поєднанні двох частин композиція втілює вічне переродження та прояв віри в майбутнє нашої країни, як і світу загалом.
Роботи молоді
Відеороботи, представлені у цьому просторі, були створені молоддю Кривого Рогу в межах модулю «Режисура» на проєкті «Спільно Кемп» під менторством режисера та митця Іллі Дуцика. Молодь переосмислила своє розуміння краси через метафору довкілля та створила відеороботи, що відображають цю гармонію внутрішнього та зовнішнього.
Характеристика: неповторність.
Павільйон 2. Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Ф. Е. Фальц-Фейна
Біосферний заповідник «Асканія-Нова»
Заповідник розташований на самому півдні України в Херсонській області. Він найстаріший з усіх, заснований ще 1898 року. «Асканія-Нова» однією з перших в Україні отримала статус біосферного резервату ЮНЕСКО. Найціннішим в «Асканії-Новій» є дикий степ — найбільша нерозорана цілина в усій Україні. У минулому степи займали близько 40 % площі сучасної України, проте до нашого часу від колишніх степових просторів залишилося не більш ніж 3 %. Дуже багато рідкісних видів рослин і тварин, які в минулому населяли степи, тепер опинилися на межі виживання. В XX столітті заповідник пережив дві світові війни. Нині, з 2022 року, «Асканія-Нова» залишається на непідконтрольній території ще з першого дня війни.
Рослина: волошка Талієва (Centaurea taliewii)
Червонокнижна рослина, яка є дуже рідкісною та може досягати висоти 1 м. Для зростання цієї рослини потрібні ділянки природних типчаково-ковилових степів, розміщених на схилах або кам’янистих відслоненнях, обернених до сонця. Волошка Талієва занесена до Червоної книги Міжнародного союзу охорони природи (IUCN).
Артефакт: Волошка Талієва, Ельвіра Демерджи
Спогади про степ і волошку сьогодні стрімко віддаляються від нас у часі. Іноді відчувається, немов ці квіти та степи були з нами колись дуже давно, як і наші дитячі малюнки пензлем. Квітка волошки стає артефактом, як і сам факт дитинства.
Роботи молоді
Відеороботи, представлені у цьому просторі, були створені молоддю Кривого Рогу в межах модулю «Режисура» на проєкті «Спільно Кемп» під менторством режисера та митця Іллі Дуцика. Молодь переосмислила свій емоційний стан через метафору довкілля та створила відеороботи, в яких природне виражає людське.
Характеристика: стійкість.
Павільйон 3. Національний природний парк «Великий луг»
Національний природний парк «Великий Луг»
Історично «Великий Луг» — це територія прадавнього лісу, що розташовувався на острові Хортиця, у столиці козацтва української держави. Це найбільший ліс степової зони України, що в минулому займав усю площу тепер уже колишнього Каховського водосховища в Запорізькій області. Коли у 2023 році після руйнування греблі водосховище перестало існувати, на його місці почав відновлюватися ліс із верб і тополь. За один рік мільярди молодих дерев не лише проросли з насінин, але і встигли вирости до висоти 4 м і товщини стовбура 5 см. Це найшвидший зафіксований ріст молодого лісу в Україні — природа продовжує виконувати свою роботу із загоєння ран попри все.
Рослина: рястка Буше (Ornithogalum boucheanum)
Ця червонокнижна рослина поширена в степовій зоні України, але саме південь є центром поширення цього виду. Як і інші степові рослини, вона вміє виживати у важких посушливих умовах, не боїться пожеж і вміє заховати свої цибулини глибоко під землею.
Артефакт: Рястка Буше, Олександр Маслій
Попри свою витонченість, ця квітка втілює стійкість і гармонію. Це не лише художній образ, але й заклик до збереження та цінування життя в усіх його формах. Символ квітки передає стійкість нашої молоді, що, як і рідкісні рослини, знаходить сили для розквіту навіть у найважчих умовах.
Роботи молоді
Постери, представлені у цьому просторі — уявні обкладинки газети на тему соластальгії, створені під менторством дизайнерки Тетяни Туровець. Соластальгія — біль від втрати втіхи — емоція, знайома тим, хто відчуває розрив із рідним навколишнім середовищем. Молодь із різних громад України рефлексувала те, що для неї означає відчувати себе в безпечному просторі та те, які природні ландшафти сформували її світосприйняття.
Характеристика: адаптивність.
Павільйон 4. Український степовий природний заповідник
Український степовий природний заповідник
Єдиний і головний природний заповідник Донецької області, що складається з чотирьох відділень, які демонструють усе різноманіття унікальних ландшафтів Донеччини:
- цілинні степи з унікальними видами рослин і тварин;
- неповторні ландшафти каньйону річки Кальміус — найширшого каньйону України й водночас єдиного каньйону на сході;
- найкраще збережені відслонення крейди в Україні на горах берегів річки Сіверський Донець;
- справжні гранітні гори посеред рівного степу, де трапляються два види суперендеміків: деревій голий (Achillea glaberrima) і волошка несправжньоблідолускова (Centaurea pseudoleucolepis). Уся їхня світова популяція займає площу не більше ніж 5 га.
Рослина: ковила гранітна (Stipa graniticola)
В Україні налічується понад 20 видів ковил, і всі вони занесені до Червоної книги України. Ковила гранітна — унікальний ендемік. До цього часу її не вдалося розвести в штучних умовах. Насінина ковили гранітної сама себе висаджує там, куди її приніс вітер, і таке пристосування є найскладнішим серед усіх відомих рослин України.
Артефакт: Ковила гранітна, Світлана Ісаєва та Дім «Майстерня»
Скульптура втілює собою цілу хвилю ковил, бо ковила росте «сімʼями». Саме родина дає дітям упевненість, яка є невидимою опорою протягом усього їхнього життя. Процес дорослішання складний і відбувається в умовах випробувань і труднощів. Подібно до глини, яка під впливом випалу перетворюється на кераміку, діти проходять через період трансформації, формуючи свою особистість. Як деформації та тріщини виникають під час випалу кераміки, так і душа дитини залишає на собі відбиток зовнішніх обставин. Тріщини війни — сліди травм, переживань, втрат — водночас є частиною зростання та становлення.
Роботи молоді
«Молоді голоси природи: сила та відродження», Даня Шуліпа
Абстракція з фізично пропаленими шматками, крізь які проглядають малюнки-артефакти, створені молоддю. Ця робота — метафора на тендітність природи та підліткових спогадів. Абстрактне зображення ковили, типової рослини степів, відображає силу та водночас крихкість українських природних ландшафтів, зокрема степових просторів, які зникають або змінюються.
Характеристика: гнучкість.
Павільйон 5. Луганський природний заповідник
Луганський природний заповідник
Заснований у 1927 році як декілька окремих заповідників, де зберігаються найбільш яскраві та недоторканні ландшафти й рослинність Донецького кряжу. У 2014 році саме тут розпочалися перші військові дії — на території Стрільцівського степу, найбільшої цілини Луганщини, що збереглася до наших днів, хоча його площа становить усього 1000 га. Саме територія Луганського природного заповідника стала першою постраждалою ділянкою заповідників України. Однак не виключено, що вона стане джерелом насіння для відновлення біорізноманіття, яке зможе поширитися на навколишні території та відновити їх до природного стану.
Рослина: калофака волзька (Calophaca wolgarica)
Ендемік Приазов’я та південно-східної частини Європи. Вона не боїться ні посух, ні морозів і найкраще розвивається на степових ділянках, де підтримується режим випасу. Зростає не на чорноземах, а на виходах кристалічних порід, вапнякових крейдяних схилах і відшаруваннях граніту та інших порід.
Артефакт: «Квіткова одиниця постстепу», Володимир Сергачов
Квіткова одиниця є дизайнерською спекуляцією на тему майбутньої флори українського степу, яка комунікує синтез його органічних і геологічних шарів. Зразок складається з двох компонентів — оцвітини та квітконіжки. Оцвітина консервує у своїй капсулі органічну спадщину сучасного видозміненого степу. Матеріалом капсули є композит із житніх зерен та смоли. Квітконіжка втілює геологічну частину степової зони та за формою нагадує листки скам’янілих папоротей, відбитки котрих часто знаходять у кам’яному вугіллі — ключовому елементі індустріалізації степів. Квіткова одиниця виготовлена з переробленого РЕТG-пластику й оснащена сенсором руху для моніторингу свого оточення. Вона здатна транслювати свій стан іншим за допомогою світлових сигналів. Випромінювання світла відбувається у двох режимах: сигнал тривоги перемикається на стан спокою, коли поряд з квітковою одиницею пересувається людина чи інша жива істота.
Роботи молоді
Музичні композиції, які відображають емоційний стан сучасної молоді, а також її природну та культурну ідентичності. Кожний трек був створений у рамках креативних програм Культурної платформи під менторством сучасних українських музикантів — Артема Бугая (Teemon), Павла Чорного, Артема Назаренка (Uanobody) та Ярини Квасній.
Характеристика: трансформація.
Культурні артефакти мають бути представлені на таких платформах міжнародної співпраці як Саміт перших леді та джентльменів — де голос молоді повинен звучати так само гучно, як і голоси запрошених експертів та дипломатів. Міжнародна спільнота має звернути увагу на сучасні естетичні пріоритети, культурні цінності та напрями розвитку, які демонструють ці культурні артефакти — і знайти ефективні рішення для подолання тих викликів, що унеможливлюють добробут молодого покоління.
Газета
У кожній експозиційній локації гості могли отримати друковану газету Саміту «Екологічна ідентичність: як середовище формує особистість», що висвітлює дискурс навколо питань безпеки довкілля для майбутніх поколінь і спонукає світову спільноту долучитись до визначення векторів нашої спільної дії зі збереження біорізноманіття.
Зміст випуску:
1. Слово першої леді України Олени Зеленської
2. Слово молоді від Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні
3. «Як природа формує наше майбутнє». Екологічний вимір безпеки
4. «Голоси Асканії: втрачений степ». Інтервʼю з молоддю з Асканії-Нової
5. «Стежками степів: від кримських схилів до луганських просторів». Шлях експозицією Саміту
6. «Ліс формує дерево — дерево формує ліс». Слово громадського сектору від ГО «Культурна платформа Закарпаття»
Всі ці матеріали проявляють ключові теми виміру «Безпечне довкілля для дітей» українською та англійською мовами та дають міжнародній спільноті змогу почути голос молоді, яка вимушено відірвана від свого природного середовища та культурного коріння.
Дарунки
Завдяки символічним дарункам, створеним спеціально для Саміту, учасники змогли долучитися до збереження української природи, ставши її амбасадорами в світі. Кожний набір містить керамічне втілення однієї з квіток виставки, що нагадує про особливу стійкість української природи та необхідність її збереження для наступних поколінь — брошки та підвіски зліплені з української глини та розписані художницею-керамісткою Катериною Власовою вручну. Окрім цього, до набору також входить біорозкладна листівка з насінням волошки, що допоможе українській флорі знайти прихисток в інших країнах світу — та прорости з новою силою.
Менторкою напряму керамічних артефактів виступила Ляна Салех, полтавчанка, яка досліджує онтологію української краси. Вона організувала співпрацю з митцями-керамістами для створення великих та малих артефактів Саміту.
Подкасти
У межах проєкту аудіовізуальних студій «KONTENTA» на Саміті відбувся запис 5 подкастів, кожен з котрих розглянув один із безпекових аспектів розвитку молоді: під час війни, в родині, в школі, в цифровому просторі та в екологічному вимірі.
Локаціями подкастів стали візуалізовані ландшафти природних заповідників України, що в цифровому форматі збережені в своєму недоторканому стані (до початку військових дій на цих територіях). Краса та унікальність цієї природної спадщини може мовити до світової спільноти про необхідність захисту та відновлення тих територій, що нині страждають від впливу війни.
1. Безпечне довкілля для дітей (локація: Біосферний заповідник «Асканія-Нова»)
Учасники:
Д-р Лукресіа Еугеніа Пейнадо Віллануева (перша леді Республіки Гватемала)
Владислав Левчук (член Молодіжної ради ЮНІСЕФ в Україні)
Майя-Натук Роман Фляйшер (активістка з питань захисту довкілля та прав дітей, Гренландія)
2. Безпека дітей у школі (локація: Луганський природний заповідник)
Учасниці:
Россана Марія Брісеньо (дружина Прем’єр-міністра Белізу)
Ганна Кудрінова (викладачка англійської мови, випускниця програми «Навчай для України»)
Поліна Медвідь (школярка, амбасадорка програми «Спільно Різдво»)
3. Безпека дітей у родині (локація: Кримський природний заповідник)
Учасники:
Джордж Фоллер (сімейний і парний терапевт)
Олена Карась (артистка, голос гурту «Тонка»)
Вʼячеслав Ялов (опікун чотирьох братів і сестер)
4. Безпека дітей у кіберпросторі (локація: Національний природний парк «Великий Луг»)
Учасники:
Валерія Іонан (заступниця Міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції)
Василь Байдак (стендап-комік, волонтер)
Анна Вєтрова (членкиня Молодіжної ради ЮНІСЕФ в Україні)
5. Безпека дітей під час війни (локація: Український степовий природний заповідник)
Учасники:
Катерина Лопуга (16 років, Миколаїв)
Ілля Зінченко (17 років, Глухів)
Світлана Немонежина (стендап-комікеса)
Запрошені експерти та гості Саміту спільно з молоддю досліджували, як суспільство може формувати культуру безпеки для всебічного розвитку наступного покоління, сприяючи зміцненню його стійкості на всіх рівнях. Цей формат уможливлює щиру та відверту розмову між усіма учасниками та має стати відправною точкою до співпраці між міжнародною спільнотою, культурними діячами та молоддю.
Системне представлення молоді на міжнародних платформах та комунікація між усіма діячами, що впливають на безпечне майбутнє — запорука комплексної роботи над викликами, що стоять перед нами сьогодні. Забезпечення добробуту майбутнього покоління можливе лише завдяки втіленню стратегії всебічної міжнародної співпраці та дотримання норм міжнародного законодавства в питаннях збереження довкілля, а також створення можливості для молоді вільно мовити про важливе.
Нагадаємо, що це другий за рахунком Саміт перших леді та джентльменів, у якому взяла участь Культурна платформа. Минулого року в межах Саміту «Ментальне здоров’я: стійкість і крихкість майбутнього» молодь змогла мовити до міжнародних та українських культурних діячів і дипломатів про аспекти ментального здоровʼя, які турбують сучасне покоління, через відкриту розмову в межах запису подкастів. Окрім цього, на саміті був представлений формат МузиКування, розроблений Культурною платформою задля забезпечення психоемоційної підтримки та соціальної згуртованості молоді в громадах через практику спільного дослідження власної культурної ідентичності. Тут молодь зі спільноти Культурної платформи встигла поджемити з першою леді Естонії, Сір’є Каріс — та спільно створити медитативне звучання під сторічним Ясенем.
Фото: Тетяна Шавловська, Роман Пашковський, Андрій Вашків
Євген Забарило, Анастасія Мішустіна
Слідкуйте за новинами в соцмережах проєкту: Instagram, Telegram-канал, Facebook