20 вересня в Закарпатському музеї народної архітектури та побуту відбулося відкриття виставки, присвяченої українському храмовому дереворізьбленню, що є частиною комплексного міждисциплінарного дослідження «ТРОП», яке реалізує громадська організація «Культурна платформа Закарпаття» за підтримки Українського культурного фонду та в партнерстві із Закарпатською академією мистецтв. В експозиційній залі ми зібрали іконостаси, царські врата, жертовники, панікадила, свічники-«павуки», процесійні хрести та інші сакральні об’єкти культового майна української держави, відтворивши автентичний храмовий інтер’єр українських Карпат XVIII–XIX ст. Виставка діє до 20 жовтня, з 09:00 до 17:00 (вул. Капітульна, 33-А, Ужгород).
Українська сакральна архітектура — світове надбання: з восьми об’єктів, внесених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, п’ять — храмові споруди. Виставка храмового різьблення українських Карпат презентує дерев’яні артефакти не тільки як унікальні мистецькі зразки, а передусім — як невіддільну частину сакрального простору, який відображає українську духовну культуру й історичну тяглість у становленні нашої національної ідентичності.
голова правління громадської організації «Культурна платформа Закарпаття».
У виставковому залі відвідувачі можуть побачити незмінну протягом багатьох століть структуру українського іконостаса, що був типовим для всього нашого етнічного простору. Зокрема, дізнаються історію порятунку центрального елемента експозиції — іконостаса XVIII ст. із церкви святих Петра і Павла в селі Туриця Ужгородського району, який було викинуто з храму за рішенням представників УПЦ МП, проте згодом — викуплено за активної участі Мукачівської греко-католицької єпархії та відреставровано в Закарпатській академії мистецтв.
Виставка показує багатство стилів, форм і технік сницарства, які формували неповторну естетику українських храмів: профілювання, об’ємне й ажурне різьблення, гаряче гнуття деревини. Тут представлені унікальні взірці дереворізьблення, адже мистецтво оздоблення іконостасів відображалося в усіх предметах, які наповнювали храм, — це і свічники, і хрести (ручні, напрестольні, процесійні), і «павуки-многосвітичі», і ківоти, і дарохранильниці тощо.
Своє місце в експозиції зайняли й найкращі дипломні роботи випускників Закарпатської академії мистецтв, що поєднують традиції сакрального різьблення з новими формотворчими й естетичними підходами, відсилаючи до тисячолітньої історії християнського мистецтва в Україні. Зокрема, у залі експонуються елементи традиції бетлегему — закарпатського різдвяного вертепу, невіддільним елементом якого є шопка у формі мініатюрного храму, зазвичай місцевого.
На стіні зліва направо: сюжети Via Dolorosa, «Розп’яття».
Виставка автентичних зразків українського сницарства, з одного боку, повертає в публічний простір об’єкти культурної спадщини, що не підлягала збереженню за тоталітарного режиму, а з іншого — закладає підґрунтя для деколонізації пам’яті, відокремлюючи українську сакральну традицію сницарства від колоніальних нашарувань та підмін у церковних інтер’єрах за діяльності РПЦ.
В умовах російсько-української війни збереження нашої сакральної спадщини — уже не тільки питання сфери культури, а й питання національної безпеки. Закони України про національну безпеку та про державну політику національної пам’яті визначають охорону культурної спадщини одним з ключових інтересів держави. Ці принципи конкретизує Державна цільова національно-культурна програма розвитку народних художніх промислів (2024–2027), яка передбачає підтримку майстрів, відродження традиційних технік і проведення виставок.
Презентуючи відреставровані іконостаси, актуалізуючи українське сницарство та знайомлячи з творами нових поколінь майстрів, проєкт «ТРОП» надає цим документам практичного виміру, а також підсилює присутність сакральних традицій у національному ідентифікаційному просторі та сприяє формуванню сучасного культурного бренду України.
Експонати виставки оцифровані — і їх можна побачити у форматі 3D-моделей на сайті проєкту «ТРОП» crptarchitect.org. Ресурс також містить базу втрачених об’єктів церковної архітектури Закарпаття, науково-пізнавальні лекції про сакральну спадщину та інші матеріали, зібрані в межах міждисциплінарного дослідження української гуманітаристики.
Крім цього, 2–3 жовтня в Ужгороді в межах проєкту «ТРОП» відбудеться науково-практична конференція про феномен храмового художнього дерева українських Карпат, що об’єднає представників влади у сфері креативної економіки, дослідників, митців, музейників, освітян, правників та інших дотичних фахівців, щоб уперше розглянути декоративне мистецтво крізь призму законодавства, державної культурної політики та цифрової трансформації.
Проєкт «ТРОП» реалізує громадська організація «Культурна платформа Закарпаття» за підтримки Українського культурного фонду та наукового партнерства Закарпатської академії мистецтв, доброї волі Мукачівської греко-католицької єпархії, при горизонтальному сприянні Ужгородського національного університету і незаперечності проведення дій, повʼязаних з реалізацією завдань проєкту, Закарпатською обласною військовою адміністрацією та Закарпатською обласною радою.
Стежте за розвитком міждисциплінарного дослідження «ТРОП» у соцмережах проєкту (Facebook, Instagram) та Культурної платформи (Instagram / Facebook).