Війна нищить не лише життя та добробут, а й культурні екосистеми, які підтримують соціальні зв’язки, ідентичність і діалог.
У всьому світі через конфлікти мільйони людей змушені залишати свої домівки. Це розриває спільноти та обмежує доступ до культурного життя саме тоді, коли простори для самовираження, взаємного визнання й спільного осмислення є особливо важливими. За таких умов мистецький діалог відіграє ключову роль у зміцненні соціальної згуртованості, стійкості та процесів відновлення.
Відповідаючи на ці виклики, ініціатива UNESCO Art-Lab for Human Rights and Dialogue, що ґрунтується на мандаті Організації у сфері соціальних і гуманітарних наук та її Програмі міжкультурного діалогу, підтримує культурні ініціативи, які базуються на правах людини і тісно пов’язані з місцевими спільнотами. Ці ініціативи використовують міжкультурний діалог, щоб зміцнювати соціальну стійкість у умовах війни та надзвичайних ситуацій.
У межах цього ширшого підходу та у співпраці з ГО «Культурна платформа Закарпаття» ЮНЕСКО впроваджує Art-Lab в Україні як адаптовану до місцевих умов версію глобальної моделі. Ініціатива допомагає культурним діячам, які працюють у постраждалих від конфлікту регіонах, використовувати мистецтво як міст для діалогу, інклюзії та відновлення спільнот. Водночас вона зміцнює механізми культурного врядування, що базуються на правах людини та реальному досвіді людей.
«UNESCO Art-Lab створює умови для обміну знаннями та розробки контекстно чутливих підходів, які зміцнюють соціальну стійкість і підтримують відновлення, і це саме того, чого сьогодні особливо потребує українське суспільство»
Марина Михайленко, операційна директорка громадської організації «Культурна платформа Закарпаття».
За підтримки Фонду ЮНЕСКО з реагування на надзвичайні ситуації у сфері спадщини та Іспанського агентства міжнародного співробітництва з розвитку (AECID), а також у партнерстві з Львівським культурним хабом, UNESCO Art-Lab for Human Rights and Dialogue запустив програму Culture & Human Rights Cohort. Вона об’єднала шість українських громадських організацій, відібраних на конкурсній основі з понад 180 заявок з усієї країни.
Учасники нової когорти реалізували культурні ініціативи, орієнтовані на роботу зі спільнотами, у Харкові, Полтавській області, Києві та Львові. Паралельно вони брали участь у серії програмних заходів, присвячених діалогу та обміну досвідом. Сюди входили поглиблені інтерв’ю, консультації та спільні робочі зустрічі, під час яких локальні знання та практики поєднувалися з міжнародними стандартами у сфері прав людини.
Ініціативи когорти показують, як культурна практика стає інструментом зцілення, видимості та посилення спроможності спільнот по всій Україні. Від спільних театральних постановок театру «Нафта» (Харків), де ветерани війни та молодь досліджують особисті історії та виклики соціальної реінтеграції, до публічної інсталяції ГО Вшануй (Київ), що перетворює скорботу на спільний міський ритуал, — кожен проєкт зміцнює зв’язки всередині спільнот.
Радіо «Накипіло» (Харків) підсилює голоси молоді з прифронтового міста, тоді як Фундація 03:00 (Львів) через партисипативну виставку кидає виклик стереотипам і сприяє реалізації культурних прав людей з порушеннями зору. Водночас «Рідний край – Гадяччина» (Полтавська область) та благодійний фонд «Креативна Січ» (Київ) використовують метод «родинного мапування»: мистецьке та орієнтоване на спільноти дослідження родинної пам’яті, спадщини й простору. Проєкт передбачає розкриття особистих і колективних історій, генеалогії, пісень, вишивки, фотографій, усних свідчень, а також топонімічні дослідження.
Ці ініціативи засвідчують, як доступ до культури та самовираження спільнот підтримують гідність і суб’єктність навіть в умовах конфлікту. Їхня робота охоплює різні контексти — від сільських територій до прифронтових міст — і демонструє, як культурні діячі зберігають діалог, пам’ять і ідентичність спільнот попри численні виклики.
Окрім безпосередньої реалізації проєктів, організації-учасниці брали участь у інтерв’ю, консультаціях та обмінах досвідом за участі ЮНЕСКО. Ці заходи були присвячені підходам, заснованим на правах людини (Human Rights-Based Approaches, HRBA), інтеграції гендерної рівності, залученню молоді та міжкультурному діалогу. Вони допомогли поєднати локальні знання з міжнародними стандартами у сфері прав людини, зокрема з нормативними рамками ЮНЕСКО щодо культурних прав.
Ініціативи когорти буде задокументовано у майбутній публікації, яка покаже результати проєктів і дасть практичні поради щодо посилення соціальної залученості через мистецтво та гуманітарні науки. Ця робота спирається на першу фазу Art Lab в Україні. Тоді на замовлення ЮНЕСКО було проведене мапування, яке показало, що деякі маргіналізовані групи, зокрема ЛГБТІ+ люди, мешканці сільських територій, люди без постійного житла та внутрішньо переміщені особи, залишаються недостатньо представленими в культурних і гуманітарних програмах.
Друга фаза проєкту спрямована на тіснішу співпрацю між українськими громадськими організаціями та на розвиток стратегій культурного врядування, заснованих на правах людини, де культурні права є важливою частиною відновлення.
15 грудня 2025 року ЮНЕСКО та Культурна платформа Закарпаття провели гібридну відкриту консультацію у Львівському культурному хабі. У ній взяли участь представники громадянського суспільства, науковці та експерти ЮНЕСКО. Мета заходу — підтвердити напрацьовані висновки та сформувати фінальні рекомендації.
Ініціатива об’єднує культурних діячів і узагальнює їхній досвід у спільні принципи. Це допомагає розвивати гнучкі підходи до культурного врядування, які базуються на діалозі та підходять для умов конфлікту й надзвичайних ситуацій.
Майбутній Посібник перетворить ці напрацювання на практичний інструмент для політиків, організацій громадянського суспільства та культурних фахівців. У ньому будуть рекомендації щодо культурних дій, заснованих на правах людини та з урахуванням місцевого контексту. Такі підходи можна застосовувати в різних кризових ситуаціях для підтримки соціальної згуртованості та стійкості спільнот.
Додаткову інформацію буде опубліковано на сайтах Львівського культурного хабу, Культурної платформи Закарпаття та на сторінках ЮНЕСКО в соціальних мережах.
