19 квітня 2024 року команда Культурної платформи встановила в Камʼянському аудіовізуальну студію KONTENTA. У рамках подій відкриття відбулася розмова Євгена Забарило, співзасновника та голови правління ГО «Культурна платформа Закарпаття» з Катериною Боровик, директоркою Центру молодіжних ініціатив — у форматі подкасту на базі KONTENTA.
Формат подкасту дозволяє нам фіксувати поточну динаміку втілення молодіжної політики в конкретній громаді та зазначати вектори використання аудіовізуальної студії KONTENTA для підсилення компетенцій молоді.
Даний подкаст розглядає історію створення Центру молодіжних ініціатив у Камʼянському, шлях Катерини як громадської активістки та ті можливості, які держава гарантує молоді в рамках Закону України Про основні засади молодіжної політики та Національної молодіжної стратегії до 2030 року.
Переважна частина роботи нашого громадського обʼєднання повʼязана з роботою з молоддю безпосередньо в молодіжних центрах — зокрема, в рамках креативної програми Спільно Кемп. Громади. За два роки активної реалізації програми вдалося відвідати більше 50 громад по всій Україні та дослідити локальні контексти того, як молодіжна політика реалізується в кожній із них.
Приклад Центру молодіжних ініціатив достатньо унікальний: Катерина Боровик, директорка центру, сама підпадає під вікову категорію молоді. На жаль, не в усіх молодіжних центрах так буває. Коли керівник у віковому розриві з тими, з ким має спілкуватися, виходить трохи «нежива» історія вже на старті.
Молодіжні центри — це місця, які мають створювати настільки цікаві умови для молоді, щоб вона хотіла туди приходити і навчатися різних програм, які там відбуваються. Чим менший культурний та віковий розрив між керівництвом молодіжного центру та його відвідувачами, тим вірогідніше програма подій буде релевантною для молоді громади та дійсно відповідатиме її інтересам.
«Зараз ми намагаємось якомога більше розвивати молодіжну інфраструктуру. Ми увесь час спілкуємось з молоддю та працюємо з нею, збираємо зворотній зв’язок щодо того, що їм хочеться, що їм зараз потрібно, що актуально,
— зазначає Катерина.
— Так у нас з’явилися комп’ютерний клас та медіастудія. Основна ідея в тому, щоб молодь, яка не має техніки, якихось девайсів, мала до них доступ. Це особливо стосується вразливих категорій, зокрема внутрішньо переміщених осіб».
В Указі Президента України Про Національну молодіжну стратегію до 2030 року (Стратегія від 12.03.2021 № 94/2021) зазначено, що молодь повинна бути готовою діяти в умовах змін, вміти вчитися, набувати нових компетентностей впродовж усього життя, а не орієнтуватися лише на отримання формальної освіти. Один із пріоритетів стратегії — це покращення цифрових компетентностей молоді та забезпечення доступу до нового покоління цифрової інфраструктури.
KONTENTA, таким чином, виступає цифровою інфраструктурою ментальної стійкості нового покоління, яка сприяє сталому розвитку креативних індустрій у громадах, формуючи в молоді компетенції, необхідні для опанування творчих професій майбутнього. Технічний сетап студії, ліцензійні софти по Native Instrument і Ableton дозволяють отримувати практичні знання про створення професійного контенту прямо зі своєї громади — тим самим сприяючи тому, що в молодої людини буде менше тривожності з приводу власного професійного майбутнього.
Це один із найскладніших бар’єрів, на нашу думку, який має подолати молодь, — зрозуміти, що треба користуватися платними ліцензійними софтами. Інакше в креативній економіці неможливо представляти свої продукти, бо світ стримінгових сервісів дуже фахово моніторить, на чому створений ваш контент, якщо ви хочете його продати, а не просто залити і поділитися. Навіть якщо ви не прагнете приєднатися до світу капіталізму і комусь щось продати, але прагнете створити продукти, які мають соціальну вагу принаймні у вашій громаді, то тут софти дають вам можливість транслювати це назовні.
«Вся молодь, яка існує в громадах, чомусь не вбудована в цей дискурс креативної економіки,
— зазначає Євген.
— А цей контент і в YouTube мав би бути, тому що молоді та підлітків дуже багато в усьому світі. Вони набирають все більш соціальну позицію, тому що світ швидко змінюється, в ньому багато відбувається подій, в які сильні особистості хочуть бути вбудовані. А молодь зараз — сильні особистості, бо мозок у неї працює швидше, ніж в усіх, хто був до. Така генетична особливість мозку. Він складається з нейропластичності як функції його швидкості. І у сучасної молоді, як у останніх моделей, вона найкраща. У молодшого покоління вона ще швидша, але їм треба ще час, щоб дійти до цього рівня можливостей діяти».
Згідно з Законом України Про громадські обʼєднання від 27.07.2023 № 4572-VI, засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації — 14 років.
Тобто у молоді, починаючи з 14 років, є можливість збиратися в групи (достатньо три людини), щоб створювати громадські організації. І в рамках делегованих державою повноважень як громадським активістам, як людям, які займаються в молодіжних центрах, у молодіжних громадських організацій є величезний спектр прав насамперед претендувати на різні бюджети. Бюджети — це гроші. Гроші — це стабільність молоді в умовах невизначеності.
Катерина Боровик є прикладом реалізації цього права молоді на участь у суспільному житті. Вона була дуже активною ще у своєму навчальному закладі — була там лідером учнівського самоврядування та головою ГО «Фенікс». Починаючи з 8 класу команда ГО робила дуже багато подій, брала участь у багатьох конкурсах. У 2018 році, коли Катерина випускалась, в одній із районних адміністрацій виникла ідея створити молодіжний центр.
«Ми дуже запалилися як молодь цією ідеєю,
— зазначає директорка ЦМІ.
— В нас організувалася робоча група. Ми напрацювали певну концепцію того, як ми бачимо розвиток центру в нашому місті, та презентували її міській владі. Представникам ОМС це все дуже сподобалося. Міський голова особисто дуже підтримав цю ідею, вважаючи її доволі інноваційною».
Закон України Про основні засади молодіжної політики від 27.04.2021 № 1414-IX визначає одним із механізмів участі молоді у формуванні та реалізації молодіжної політики забезпечення партнерства між молоддю та органами державної влади і органами місцевого самоврядування на всіх етапах формування та реалізації молодіжної політики. Важливість інтеграції цього закону в тому, щоб органи влади взаємодіяли, щоб розбудувати інфраструктуру, ланцюг взаємодії між громадською організацією і владою. Відповідно в Камʼянському він стався, тому цей приклад стає хорошим взірцем.
Є велика країна, є багато молодіжних центрів, які ще можуть створитися, є багато молоді, яка не бачить живих прикладів, а тому не прагне цього, бо просто не знає, що це може існувати. Тому ми фіксуємо цей історичний приклад того, що це може бути, це існує. Є живий приклад людини з Камʼянської громади, яка пройшла шлях, на якому вона діяла і була вбудована в реальність, а не просто спостерігала за тим, як хтось щось робить. Катерина Боровик читала закони, спілкувалася з владою та утворила малу групу людей, з якими вони розділяли певні сенси. І ці сенси базувалися на законодавстві України.
Чим швидше молодь почне вбудовуватися в реальність і діяти, тим швидше вона, по-перше, відчує впевненість, по-друге, позбавиться від тривог стосовно того, що буде далі, і того, як вигадати майбутнє, в якому є щастя та фінансова стабільність. А по-третє, молодь зрозуміє, що ці молодіжні простори, які утворюються в рамках твердих державних програм, і ці можливості, які вони дають, — це місця, де можна вдосконалювати себе й заповнювати новий світ тим, що йому запропонує нове покоління прогресивної та активної молоді — створюючи Україну майбутнього своїми руками.
Фото: Анна Лозінська
Євген Забарило, Анастасія Мішустіна
Слідкуйте за новинами в соцмережах проєкту: Instagram, Telegram-канал, Facebook