14 червня комунікаційна директорка ГО «Культурна платформа Закарпаття» Яна Полупанова провела відкриту лекцію «Трансформація — ключовий показник стійкості: як втриматися в наявній динаміці процесів» для працівників культури й освіти Кривого Рогу. Ділимося основними тезами виступу.
Адаптація до сучасних викликів — це процес, через який проходить кожна людина. Одні зберігають у собі гнучкість, що полегшує цей процес, інші ж надягають на себе умовні «коробочки», що обмежують їх. Один із ключових напрямків діяльності ГО «Культурна платформа Закарпаття» — створення умов та можливостей для підлітків і молоді, щоб вони могли реалізувати свій творчий і креативний потенціал й перетворювали «коробочки» на будь-які форми прояву своїх унікальних особистостей. Це є основою їхньої здатності адаптуватися до сучасних викликів.
«Трансформація зараз — це ключовий показник стійкості, яка визначає здатність системи до розвитку».
— Євген Забарило, голова правління ГО «Культурна платформа Закарпаття»
За останній рік ми відвідали понад 50 громад і зустрілися з більш ніж 39 000 молодих людей, і ми бачимо цю трансформацію навіть у моменті — за 2 години, поки йде подія, адже молодь дуже швидко реагує на дружні до себе формати взаємодії.
Згідно з Указом Президента України про Національну молодіжну стратегію до 2030 року, нагальною є потреба у зміцненні партнерства між органами державної влади, органами місцевого самоврядування та інститутами громадянського суспільства, що працюють з дітьми та молоддю. Особливе задоволення в цьому контексті приносить співпраця з працівниками освіти та культури як із медіаторами між інституційною присутністю держави та окремого індивіда, що формується як громадянин. Необхідно вести відкритий діалог про відповідальність у впровадженні державних актів та стратегій, які передбачають синхронізацію між державним і донорським секторами.
Для забезпечення сталості наших проєктів по роботі з молоддю важливо занурювати структури культури та освіти в динаміку трансформацій, що проходить зараз країна в цілому та молодь як проєкт її майбутнього. До прикладу, згідно з концепцією Нової української школи, у закладах має створюватися атмосфера довіри, доброзичливості, взаємодопомоги і взаємної підтримки при виникненні труднощів у навчанні та повсякденному житті.
Забезпечити втілення цієї мети можуть:
- ментальна стійкість як освітян, так і учнів;
- навичка використовувати нелінійні комунікації з акцентом на щирість в проєкті «нової щирості»;
- повага до проявів субʼєктності молоді та надання можливостей і ресурсів для їхнього втілення.
Впровадження інноваційних підходів та методів роботи є невід’ємною частиною цього процесу. Трансформація дозволяє системам залишатися гнучкими та адаптивними в умовах постійних змін, забезпечуючи стабільний розвиток і прогрес. Це не просто набір слів — це єдиний шлях, як не втратити наступне покоління. Молодь, вже не сприймає різні прояви немочів минулого таких як ремікси меншовартісних пісень на попсові московські мотиви або конкурси «передати кульку за спиною» (це реальні ситуації, які наше ГО могло спостерігати під час святкування Дня міста в Кривому Розі).
Реакція молоді на заходи до Дня міста в Кривому Розі (фото: Яна Полупанова)
«Разом із представниками освітнього та культурного секторів ми розглянули, як пройшов День міста для молоді з точки зору культури та контенту. Я демонструвала, наскільки краще було би просто дати свободу самовираження самій молоді, спрямувавши її у правильному напрямку сенсовно та надавши ресурс і простір створювати своє і про себе, як ми це робимо в Спільно Кемпі. Адже втрата звʼязку між інституціями та молоддю утворює розсинхрон і призводить до непорозуміння, хоча насправді має забезпечувати синхронізацію в розвитку спільних процесів подолання незворотніх змін, де кожен громадянин країни потрібен один одному».
— Яна Полупанова, комунікаційна директорка ГО «Культурна платформа Закарпаття»
Під час лекції також обговорили стратегію реалізації засад молодіжної політики, НУШ (Нову українську школу), подолання цифрового розриву, а також Всеукраїнську програму ментального здоров’я «Ти як?». Розглянули навіть лексику, але головне було показати, що в особливостях комунікації з молоддю важливо враховувати їхній ментальний стан у кожному «новому» слові. Вайб і крінж — це не просто слова, це відображення внутрішнього стану і того, як молодь сприймає світ, закладаючи через ці слова свої емоційні стани, які вони не можуть пояснити ширше. Це важливо враховувати при роботі з молоддю, щоб не лякатися цих слів, а нагадувати собі, як давно ти сам рефлексував: «Як я себе почуваю зараз?».
Важливо також застосовувати сучасні методи та підходи, які відповідають нинішнім реаліям та потребам молоді. В рамках розширення дії змін, справжня радість працювати з тими, хто кожного дня формує наше майбутнє, працюючи з підлітками. Важливо, щоб вони застосовували ці методи, хоча б почали з діалогу з молоддю, щоб зрозуміти, як вони можуть поліпшити молодіжні простори — просто наповнивши їх артефактами їхньої присутності в ці історичні часи.
«Я би дуже хотіла, щоб хоча би один з тих слухачів, хто був на лекції і записав про Ableton, цитати Бедзіра, що таке стрімінги, визначення слова «стійкість» або занотував корисні для себе рішення нелінійних комунікацій, просто спробував побачити, який вплив мають його/її дії на майбутнє нашої країни. В ідеальному світі влада, яка в свою чергу надягає на представників культури й освіти власні «коробочки», також перечитала би ці нотатки про відповідальність впровадження державних актів та стратегій, які передбачають синхронізацію між державним і донорським секторами».
— Яна Полупанова, лекторка
«Такі зустрічі для мене особисто завжди як ковток свіжого повітря. Діяльність вашої громадської організації надихає. Поки що я в роздумах на тему, що саме я можу зробити в окресленому напрямку діяльності. Натхненна нашою зустріччю».
— Ольга Кулакевич, слухачка лекції
Готовність до відкритого діалогу та творче мислення є запорукою формування гнучкого та сталого майбутнього для України, адже тільки спільна дія може дати той результат, який закладає у своїх програмах держава — не на словах, а за реальними вимірюваними показниками. Громадський сектор у такому випадку може ділитися своєю експертизою, особливо в рамках польових досліджень ситуації з реалізацією молодіжної політики у різних громадах, чим і продовжує займатись ГО «Культурна платформа Закарпаття».
Фото Анна Лозінська
Яна Полупанова, Анастасія Мішустіна
Слідкуйте за новинами в соцмережах проєкту: Instagram, Telegram-канал, Facebook