Чи стикалися ви із ситуаціями, коли діти мають хибні уявлення про мінну безпеку та поширюють їх серед однокласників, друзів? Такі помилкові переконання можуть виникати з різних причин: під впливом фільмів чи соцмереж, через необізнаність чи надмірну фантазію. Можливо, навіть ви, до того як прочитаєте цей матеріал, вірили сюжету бойовиків, де від перерізання розтяжки нічого не відбувається. Однак у реальності все інакше.
У час, коли Україна залишається полем бойових дій, надзвичайно важливо, щоб дорослі поруч були достатньо обізнані щодо мінної безпеки — і щоби ці знання були правильними. Учителі, батьки, опікуни — усі найбільш дотичні до дитини люди мають бути готовими пояснити, чому те, що показують на екрані, загрожує життю. Це один з тих кроків, які сприятимуть формуванню культури безпеки як актуального компонента нашого світогляду.
Ми наведемо 5 найбільш популярних помилкових тверджень і пояснимо, чому це — міфи. За нагоди розкажіть про це дітям, якщо ви мама, тато, опікун, додайте до уроку чи перешліть батькам, якщо ви вчитель, чи навіть поділіться зі знайомими. Сьогодні варто поширювати знання, які можуть уберегти.
Міф 1. Наступивши на міну, можна уникнути вибуху, якщо замінити свою вагу іншим предметом. Адже саме так роблять кіногерої та лишаються живими
Реальність. Насправді міна вибухає, щойно на неї наступити чи наїхати: детонація відбувається одразу з натиском на механізм масою тіла чи транспорту, чи тотожного за масою предмета. Є тип мін, що спрацьовують із затримкою 3–5 секунд, щоб зона ураження охопила більше цілей, але цього часу недостатньо для маневру. Тому віднайти предмет і переставити його на міну просто нереально, детонація відбувається миттєво.
Міф 2. Якщо боєприпас не вибухнув під час «прильоту», тобто контакту з поверхнею, значить він уже нічим не загрожує.
Реальність. Боєприпас, який при контакті з поверхнею (будівлею, землею тощо) не вибухнув, залишається небезпечним і може розірватися як від невеликого коливання чи мінімальної взаємодії з ним, так і самовільно. Тому до нерозірваного боєприпасу чи уламка не можна наближатися, не можна його чіпати, торкатися, переносити, кидати в нього іншим предметом.
Міф 3. Розтяжку можна самостійно легко знешкодити — треба просто перерізати.
Реальність. Незалежно від типу розтяжки, яка буває як на натяжіння, так і на послаблення, вона може спрацювати під час перерізання. Тож тільки кваліфікований фахівець (сапер) може оцінити ризики розтяжки та знешкодити її. Для цивільного населення не існує жодного «безпечного» способу самостійно її знешкодити, запобігти вибуху та залишитися неушкодженим. Цю роботу довіряємо виключно саперам і вчимо цього дітей.
Міф 4. Якщо міна довго пролежала в землі, то зіпсувалася й уже не вибухне.
Реальність. У міни немає строку придатності — вона залишається небезпечною протягом десятиліть. Детонувати можуть міни ще із часів Другої та навіть Першої світової війни. Ба більше: із часом міна може стати чутливішою, скажімо, через корозію, а тому — ще небезпечнішою.
Міф 5. Якщо кинути в боєприпас каменем, можна його знешкодити. Головне стояти якомога далі.
Реальність. Намагатися самостійно знешкодити боєприпас — це вкрай небезпечна дія, на якій би відстані ви не стояли. Невідомо, яка його вибухова сила, як далеко розлетяться уламки, чи є поруч ще боєприпаси… Знешкодження ВНП — виключно робота спеціалістів.
Більше актуальної інформації про мінну безпеку для дітей і підлітків доступно на онлайн-курсі «Як навчати дітей мінної безпеки», розробленому ГО «Культурна платформа» в партнерстві з ЮНІСЕФ.
Для освітян, які працюють у найбільш забруднених мінами областях України та пройшли цей курс з мінної просвіти, до 20 грудня 2024 року ми проводимо конкурс. Дізнавайтеся подробиці на cultpz.org/konkurs/ та долучайтеся!
Олена Смірнова-Кочеткова