Перша в Україні цифрова експозиція храмового художнього дерева українських Карпат — анонсуємо проєкт «ТРОП»

У межах прикладного міждисциплінарного наукового дослідження української гуманітаристики в центральній частині Східної Європи, що реалізує громадська організація «Культурна платформа Закарпаття» за підтримки Українського культурного фонду та в партнерстві із Закарпатською академією мистецтв, з’являться 3D-моделі пам’яток сакрального дереворізьблення, а також відбудеться офлайн-виставка храмового інтер’єру та пройде науково-практична конференція про феномен храмового художнього дерева українських Карпат. Проєкт є обґрунтованим кроком у напрямі реалізації Плану внутрішньої стійкості України та Державної цільової національно-культурної програми розвитку народних художніх промислів на 2024–2027 роки.

«ТРОП» має на меті відновити й актуалізувати традицію храмового художнього дерева українських Карпат як унікальне явище духовної, мистецької та етнічної ідентичності й публічно представити громадськості артефакти культового майна української державності. 

«ТРОП» візуально й історично верифікує саме українську сакральну тяглість на противагу церковній спадщині, пов’язаній із російською церковною політикою. До того ж важливість проєкту визначається можливістю повернути в глобальний культурний простір унікальні знання про виробничі технології та художні техніки дереворізьблення як невіддільну частину української національної ідентичності.

«Якщо говорити про Закарпаття, то питання художнього дерева, кераміки, ливарства, ткацтва залишається не висвітленим, навіть поза проблематикою магістральних досліджень. З цієї причини представлений проєкт є фактично першою спробою прослідкувати генезу художнього дерева від іконостасного різьблення до сучасних творчих інтерпретацій в єдиному виставковому просторі. А оцифрування об’єктів відкриває їм шлях до глядача й перетворює на чинник, який “уприсутнює” українську культуру в цифровому просторі»,

коментує Євген Забарило, співзасновник, голова правління громадської організації «Культурна платформа Закарпаття».

Чому назва «ТРОП»?

Як художній засіб, троп змінює пряме значення слова на переносне, апелюючи до його глибинного, образного зв’язку, що робить мовлення живішим, виразнішим, емоційнішим. Мовознавець Олександр Потебня наголошував, що троп актуалізує так звану «внутрішню форму» — своєрідний образ або уявлення, що стоїть за словом. 

Проєкт «ТРОП» презентує внутрішню форму ідентичності українських Карпат та осмислює троп як дух, що живе всередині дерева. Форма духів — це те, що неможливо побачити. Але будь-хто може відчути його існування і цінувати його.

Культурна платформа оцифрує понад 20 пам’яток художнього дерева українських Карпат, визначених як культове майно, і разом з аудіо- й текстовими описами опублікує 3D-скани на сайті проєкту як другий етап дослідження в галузі української гуманітаристики в центральній частині Східної Європи. Перший етап дослідження, який також реалізувала Культурна платформа, повернув на мапу України 156 втрачених церков Закарпаття

Процес оцифрування пам’яток художнього дерева українських Карпат.

Чаша — найсакраментальніша річ у храмі, бо є вмістилищем тіла й крові Христа. У Карпатах згадуються дерев’яні чаші, у середину яких вставлялася скляна посудина: це породило приповідку, що в наших священників дерев’яні чаші, але золоті серця.
Панікадило — люстра, виконана у формі голівок голубів, на яких встановлено чашечки для свічок. Голуб і вогонь у християнській традиції — символи Святого Духа.

Автентичні об’єкти храмового дереворізьблення відтворять класичний інтер’єр храмового простору. Іконостас, свічники, відомі як ставники, трійці, «павуки-многосвітичі» різних форм, пушки-дароносиці, дерев’яні чаші, ручні, напрестольні та процесійні хрести, а також жертовник, дарохранительниця, царські врата, панікадило — це автентичний інтер’єр культової будівлі, що визначені як культове майно і є невіддільною частиною спадщини держави, яка охороняється законом України.

Іконостас с. Туриця. Св. Петро і Павло, 1758 р., намісний ряд. Матеріали — смерека, липа, левкас, срібло, золото, кольорові лаки, темпера. Техніки — покриття левкасом, різьблення по левкасу, покриття дорогоцінними металами, живопис. Приблизний розмір 80 × 120 см. Зберігається в Ужгородській греко-католицькій академії ім. блаженного Теодора Ромжі.
Грабар — декоративний вінок з одного шматка дерева. Дві переплетені між собою по колу гілки терну з великими шипами автор виконав у техніці об’ємної ажурної різьби. Виготовлено в 60 рр. ХІХ ст. Автор — І. А. Сільвай.

«Вивчення та презентація творів церковного різьблення може мати значний резонанс як для популяризації різьбярської традиції, так і для ознайомлення мешканців місцевих громад з творами, що знаходяться в їхніх храмах і є самодостатніми пам’ятками мистецтва, вартим їхньої уваги. Щодо теми декоративного різьблення у храмах інформації сьогодні обмаль, а також майже недоступний для широкого загалу візуальний контент — уся палітра стилів, форм і технік, які застосовувалися в церковному різьбленні. Також постає потреба збереження історичної пам’яті — імен майстрів, які займалися сакральною різьбою. Виставка покликана стати свого роду майданчиком, який ознайомить глядача з різноманіттям художніх виробів для церкви, а також стане презентацією низки творів, які були врятовані та відреставровані завдяки діяльності Закарпатської академії мистецтв»,

зазначає Михайло Приймич, різьбяр, доктор мистецтвознавства, ректор Закарпатської академії мистецтв.

Михайло Приймич та Євген Забарило поруч з іконостасами с. Туриця, XVIII ст.: ліворуч — апостольський ряд, приблизний розмір 2 м × 80 см з колоною I пол. XVIII ст. висотою близько 80 см, праворуч — Христос Великий Архієрей з приблизними розмірами 100 × 120 см. Іконостас з апостольським рядом: матеріали — смерека, липа, левкас, срібло, золото, кольорові лаки, темпера; техніки — профілювання, об’ємне різьблення, покриття левкасом, покриття дорогоцінними металами, живопис. Іконостас з образом Христа Великого Архієрея: матеріали — смерека, липа, левкас, срібло, золота, кольорові лаки, олія; техніки — профілювання, покриття левкасом, різьблення по левкасу, покриття дорогоцінними металами, живопис. Зберігаються в Ужгородській греко-католицькій академії ім. блаженного Теодора Ромжі.

Створення експозиції — це крок до деколонізації культурної спадщини, яка не підлягала збереженню за комуністичного тоталітарного режиму.

Вона покликана відновити й популяризувати українську сакральну майстерність, сформувати колекцію унікальних творів для внесення до державного реєстру згідно з оновленим законодавством, деколонізувати релігійну й мистецьку пам’ять через фокус на автентичних українських артефактах і показати тяглість традиції, що була перервана внаслідок радянського культурного геноциду.

Іконостас с. Туриця, апостольський ряд, XVIII ст.

Наукове опрацювання матеріалу дає можливість сучасному поколінню дивитися на багато сфер власної культури як на явище, а не просто окремі предмети, що дозволяє їм переосмислювати цю традицію в сучасному контексті сучасними технічними засобами. 

Серед експозиційних елементів представлять найкращі дипломні роботи випускників Закарпатської академії мистецтв, формотворчі та естетичні аспекти яких відображають процес трансформації у сфері ремесел і мистецтва впродовж більш ніж тисячолітньої історії християнства на території України.

Михайло Приймич у музеї дипломних робіт випускників Закарпатської академії мистецтв.

Захід об’єднає представників влади у сфері креативної економіки, дослідників, митців, музейників, освітян, правників та інших дотичних фахівців, щоб уперше розглянути декоративне мистецтво крізь призму законодавства, державної культурної політики та цифрової трансформації. За підсумками конференції буде опубліковано науковий вісник як двомовне видання з матеріалами проєкту та доповідями учасників.

Проєкт «ТРОП» також представить єдиний корпус знань про явище художнього храмового різьблення українських Карпат — відкриту колекцію текстів, джерел, досліджень і законодавчих матеріалів.

Як комплексна ініціатива, що поєднує дослідницькі й освітні, презентаційні й технологічні компоненти, «ТРОП» спрямований на досягнення сталого культурного ефекту.

Проєкт «ТРОП» реалізує і співфінансує громадська організація «Культурна платформа Закарпаття» за підтримки Українського культурного фонду та наукового партнерства Закарпатської академії мистецтв, доброї волі Мукачівської греко-католицької єпархії, при горизонтальному сприянні Ужгородського національного університету і незаперечності проведення дій, повʼязаних з реалізацією завдань проєкту, Закарпатською обласною військовою адміністрацією та Закарпатською обласною радою.

Євген Забарило, Олена Смірнова-Кочеткова
Прокрутка до верху