“Дерев’яні церкви та дзвіниці Закарпаття” публічна лекція

”Втрачені церкви Закарпаття” – прикладне міжсекторальне наукове дослідження української гуманітаристики у центральній Європі, у вигляді бази даних (онлайн та офлайн), що містить найбільш вичерпну та структурну інформацію про унікальну культурну спадщину Закарпаття – 156  об’єктів втраченої сакральної архітектури: дерев’яні церкви, дзвіниці, муровані церкви поліетнічних груп населення краю. 

СЕО проєкту: Євген забарило
Голова закарпатської обласної ради – Олексій Петров

Дерев’яні церкви протягом століть залишаються “обличчям” української нації. Їх унікальні архітектурні форми побачив і оцінив світ. Чотири з них стали частиною списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

І, можливо, світове визнання лунало б частіше, якби не сумна статистика знищення унікальних історичних пам’яток. За останні 17 років з архітектурної мапи Закарпаття зникли 12 старих і 11 новіших дерев’яних церков та 11 дзвіниць. 23 унікальні пам’ятки архітектури було зруйновано.  При цьому,  станом на сьогодні не існує жодного ресурсу з відкритими даними, які містять структуровану на інтерактивному мапуванні інформацію з англомовною версією про втрачені церкви сакральної архітектури Закарпаття.

М. Сирохман, Є. Забарило, О. Петров, о. Петро-Павло Береш

Актуальність систематизації бази даних (онлайн та офлайн) інформації про об’єкти втраченої сакральної архітектури, що містить найбільш вичерпну та структурну інформацію про унікальну культурну спадщину Закарпаття (підґрунтям якої є культурно-історичне дослідження в рамках проєкту науковця М. Сирохмана) – є державницьким питанням сьогодення.

Ректор Ужгородської греко-католицької богословської академії ім. Блаженного Теодора Ромжі, архімандрит, доктор богослов’я о. Петро-Павло Береш

1.10.2020 Закарпатська обласна рада рішенням 19-ї сесії прийняла Програму охорони культурної спадщини на 2021-2023 рр. Мета Програми ‒ забезпечення розвитку сфери охорони культурної спадщини та належного рівня збереження, використання та промоції об’єктів культурної спадщини Закарпаття.

Для досягнення визначеної мети було визначено наступні  завдання:

  • проведення професійної фото- та відеозйомки об’єктів;
  • дослідження історичних ареалів;
  • проведення науково-практичних конференцій та промоційних заходів;

За останнє десятиліття, досі не було опубліковано фундаментальної праці стосовно заданої тематики, хоча історичний дискурс свідчить про важливість та необхідність поновлення теми “культурного обличчя” України у вигляді одного з її символів – сакральної архітектури Карпат. В свою чергу, запропоноване дослідження, присвячене втраченим упродовж ХХ ст. церквам Закарпаття, комплексно продемонструє втрачене архітектурне багатство 3-х етнографічних груп карпатських горян: бойків, лемків, гуцулів. До книги увійде 156 об’єктів (101 дерев’яна церква, 29 дерев’яних дзвіниць – це окремий вид народної архітектури і 26 мурованих храмів), що збереглися на світлинах, малюнках, планах.

  «Dronevar» : до Ужгорода з’їхалися найкращі пілоти України та закордоння
Лекція перша: “Дерев’яні церкви та дзвіниці Закарпаття”

Унікальність проекту полягає в тому, що тема втраченої спадщини дерев’яної народної архітектури потрапляла у сферу досліджень лише принагідно, як доповнення до видань, присвячених існуючим пам’яткам. Кілька спроб сфокусувати увагу саме на втрачених об’єктах не вирізнялися широким охопленням того чи іншого регіону.

Лекція друга: “Дерев’яні церкви Закарпаття – збережені шляхом перенесення”

Підсумовані й зафіксовані втрати в царині народної архітектури мали б послужити додатковим стимулом до пошанування та збереження існуючих пам’яток. У такий, дещо незвичний спосіб акцентовано важливість збереження старожитностей та недопущення нових втрат. Як показує досвід останніх десятиріч, видання, присвячені дерев’яній церковній архітектурі, знаходять широке коло зацікавлених осіб та інституцій, а отже є важливими для суспільства. Видання розширить уявлення про стилі та розмаїття форм народної архітектури, що є важливим для викладання предметів на кафедрі декоративно-прикладного мистецтва, читання спецкурсу “Дерев’яна архітектура Карпат”.

Лекція третя: “Втрачені церкви Закарпаття”

Важливим залишається фактор демократичної форми правління, яка єдина робить можливим об’єктивне дослідження “себе”, тобто – писати та фіксувати власну історію, історію культури. Створюючи такі можливості, демократія водночас зміцнює свої позиції, що знову таки працює на формування і зміцнення ідентичності та цінностей демократичного світу – надійний засіб в інформаційній війні.  

Знання про втрати – законне право людини, втрачені пам’ятки – це втрачена екологія середовища, порушення екосистеми, адже із втратою пам’ятки відбувається часто і “ландшафтоцид” — вмирає місцевість, що оточувала цей об’єкт, змінюється або втрачається частина олюдненого світу, позначеного творчістю і працею людини. Важливим правом, що випливає з обов’язку, є знання історії, прихильність до демократичних цінностей, а найважливішим поруч із освітою є право знати та розвиватися.