Національний з’їзд KONTENTA: 27 учасників із 20 громад зустрілись з метою розвитку молодіжної асоціації креативних індустрій територій

Національний з’їзд KONTENTA: 27 учасників із 20 громад зустрілись з метою розвитку молодіжної асоціації креативних індустрій територій

З 30 листопада по 5 грудня 2024 року ГО «Культурна платформа Закарпаття» здійснено 6-денний освітній інтенсив у межах проєкту аудіовізуальних студій «KONTENTA» для молоді з 20-ти осередків мережі

У Переяславі на базі студії KONTENTA в молодіжному центрі «Зустріч» пройшов осінній інтенсив для представників усіх осередків проєкту «KONTENTA» — молодих фахівців аудіовізуальної сфери, частина з яких були учасниками креативних програм ГО (таких як Спільно Кемп та Спільно Кемп. Громади) та відвідували події в межах відкриття студій, а також молодіжних працівників, та талановитих підлітків, молодіжних працівників і викладачів фахових музичних коледжів, що розбудовують нову цифрову інфраструктуру внутрішньої стійкості у своїх громадах.

KONTENTA — це аудіовізуальна студія для розвитку підлітків і молоді у сфері креативних індустрій. Вона дає можливість проводити індивідуальну та групову емоційну роботу у сферах освіти, культури і ментального здоровʼя через такі формати як: запис вокалу, фіксація звучання своїх громад, запис музичних інструментів, відеоблогінг, запуск подкастів та прямих ефірів про значущі явища сучасної історії світу.

У 2024 році громадські активісти Культурної платформи встановили 20 студій KONTENTA у 12 областях України

Мапа осередків KONTENTA також відображає заклади професійної мистецької освіти, які мають освітні програми, повʼязані з музичною творчістю та аудіовізуальним виробництвом.  Технічне забезпечення цих закладів освіти все ще переважно складають застарілі інструменти, що не відповідають вимогам сучасного світу цифрових технологій.

Об’єднання в молодіжну асоціацію креативних індустрій ставить за мету підвищення конкурентоспроможності українських громадян через набуття навичок та компетенцій зі сфери креативної економіки як дієвої соціальної практики підтримки ментального здоров’я української молоді, методом демонстрації їх місця у процесі реалізації плану внутрішньої стійкості.

За словами Президента, документ фактично стане першою Українською доктриною, яка має провести державу від війни до миру.

KONTENTA вже функціонує у молодіжних осередках Чернігова, Ніжина, Переяслава, Валок, Кегичівки, Балаклії, Полтави, Кам’янського, Олександрії, Кропивницького, Кривого Рогу, Дніпра, Запоріжжя, Миколаєва, Подільська, Чорноморська, Стрия, Самбора, Ужгорода та Луцька.

В осінньому інтенсиві взяли участь представники всіх 12 областей, де вже встановлені аудіовізуальні студії — і переяславський осередок став місцем інтенсивного навчання та обміну досвідом для активних громадян, які працюють із молоддю з усієї країни: учасниками інтенсиву стала не тільки активна молодь, що розвиває проєкт   KONTENTA у своїй громаді, але й молодіжні працівники та викладачі закладів освіти, де встановлені та працюють студії.

«Століттями наша ідентичність як громадян політичної нації — незалежної України — зазнавала геополітичних маніпуляцій з боку наративів московитів, які під час окупації країни тоталітарним режимом знищували національно свідому інтелігенцію як соціальний клас.

Зокрема це відбувалось через заснування музеїв, що гібридизували українські культурні феномени в бік міфу «радянської людини». Для підтримки цього міфу було створено спілки художників, композиторів, скульпторів, письменників, театральних діячів, які працювали на замовлення комуністичної партії,

— зазначає голова правління ГО Євген Забарило.

— Зараз нам випав історичний шанс — мати покоління, не розладнане «гібридами», яке чітко усвідомлює, хто вони».

KONTENTA як перша цифрова інфраструктура стійкості уможливлює подолання цифрового розриву у громадах та сприяє соціальній згуртованості молоді, що у свою чергу активує ланцюг поведінкових змін — формуючи образ свідомого громадянства серед молодого покоління без викривлення і маніпуляцій довкола явищ, що формують українську ідентичність.

KONTENTA як інструмент впливу на добробут громад та збереження феноменів української ідентичності

Варто зазначити, що наразі в жодній з громад не існує сучасних за технічним оснащенням і ліцензійним програмним забезпеченням молодіжних незалежних медіа, які публічно висвітлюють позицію молодіжних громадських організацій і студентів профільних мистецьких закладів щодо створення умов для сприяння творчій активності громадян, формуванні в Україні громадянського суспільства європейського рівня, що передбачає забезпечення реалізації політичних, громадянських, економічних, соціальних і культурних прав, засвоєння та використання новітніх знань і технологій, збереження культурно-духовної спадщини.

У 10-й рік війни з Росією і 1060 день повномасштабних атак із застосуванням усіх видів озброєння, зокрема заборонених Женевською конвенцією, для молоді є критично важливим мати публічну дотичність до суспільних процесів розвитку у своїх громадах. За результатами опитування ЮНІСЕФ («Як та наскільки змінився емоційний стан молоді після 24 лютого 2022?» спільно з U-Report, лютий 2023), 73 % молодих людей від 14 до 34 років потребують емоційної підтримки. Водночас тільки 30 % із них зверталися по допомогу. 44 % дітей в Україні мають ознаки ПТСР (Дослідження індексу добробуту дітей «Індекс Майбутнього», Фундація Олени Зеленської, 2023). Дослідження демонструють, що підлітки прагнуть розуміти, що відбувається з їхніми емоціями.

Інтенсив був спрямований на поширення сучасних знань серед молоді про використання контентних потенціалів креативних індустрій як сценаріїв продукування довгого позитиву в їхніх середовищах життя завдяки дослідженню локальних феноменів і їхній сучасній інтерпретації: музика, подкасти, блогінг, локальна документалістика (явищ та обʼєднань, що сприяли розвитку української державності).

20-річна учасниця інтенсиву Валерія Баннік з Олександрії зазначає:

«Завдяки цьому інтенсиву я зрозуміла сенс KONTENTA — це не просто синя коробка, яку нам привезли і сказали робити на ній подкасти. KONTENTA дає можливість молоді реалізувати себе, донести свою важливість і сенс людям — бути включеними в суспільне життя, представленими в публічному просторі. Це дуже важливий ресурс, який ми можемо використовувати для корисних справ і розвитку нашої громади та її інфраструктури»

KONTENTA — це не тільки технічний сетинг, але й повноцінне дослідження феномену української ментальної музики, що бере свій початок від кобзарських дум та трансформується завдяки виникненню та використанню сучасних цифрових технологій, присутніх у технічному сетингу студії. Дане дослідження виражене аналізом матеріальних факторів комунікацій: від фонографа, що став першою можливістю записати речитативне виконання дум українськими кобзарями, до аудіо- та відеокасети, які стали відображенням соціокультурних змін, феноменів української національної культури (від автора явища українського дизайну до зокрема технологічно-інноваційної діяльності канадсько-українського синдикату «Кобза» та організації фестивалю «Червона рута» в Чернівцях 1989 року відповідно). Наступним етапом, що відображає сучасну історію аудіовізуальних студій в Україні є  KONTENTA, що використовує мікрочіп як технологічну основу свого функціонування задля створення культурних артефактів про українську ідентичність та дозволяє їхню трансляцію на стрімінгових платформах.

Програма інтенсиву: 32 подій за 6 днів

 Учасники інтенсиву були базово поділені на дві ключові групи:

Медіатор. Знаходяться на стадії формування спільноти та хочуть дізнатися більше про те, як залучити молодь громади до активної роботи на базі KONTENTA.

Синтезатор. Працюють з технікою та хочуть зрозуміти, як налагодити процеси роботи зі звуком, щоб вивести локальну спільноту KONTENTA на новий рівень звучання.

Попри такий умовний поділ, усі учасники мали змогу відвідувати події один одного, адже злагодженість осередку неможлива без синергії технічної та комунікаційної складової, які мають підсилювати потенціал студії для реалізації помисленого.

Попри такий умовний поділ, усі учасники мали змогу відвідувати події один одного, адже якісна робота осередку неможлива без синергії технічної та комунікаційної складової, які мають підсилювати потенціал студії для реалізації проєктів молоді. Результатом стала інтеграція технічних інновацій із соціальними практиками, що забезпечує стійкий ефект для громад: коли медіатори та синтезатори працюють спільно та підсилюють компетенції один іншого, в підсумку їхня діяльність сприяє сталому розвитку громади, адже може якісно покрити потреби технічного втілення будь-якої ідеї.

Програма інтенсиву включала низку майстеркласів, спрямованих на опанування навичок роботи з ліцензійним програмним забезпеченням Ableton Live 11, а також сетапом девайсів, що забезпечують запис та  стрімінг контенту.

Ментор подій Ableton Live: основи роботи, саунддизайн і зведення, лайви та джеми  — сучасний музикант, саундпродюсер та митець Богдан Купер — ділиться:

«Моя роль на інтенсиві полягала в тому, щоб пояснити учасникам, як працює секвенсор Ableton, та навчити основам створення музики, композиції й пісні — від аранжування до слів. Однак моя справжня мета — показати, як музика може чіпляти серце та грати на тоненьких струнах душі та пояснити, як правильно взаємодіяти з молоддю та підлітками в цьому процесі створення.

Я відчуваю відповідальність за наступне покоління і хочу, щоб у нашій країні щось змінювалося, щоб люди створювали музику чесно, ретранслюючи себе. Коли підлітки та молодь розуміють, як передавати свої емоції за допомогою цих інструментів, то починають приймати цікаві рішення, які базуються на їхньому власному об’ємі особистості»

Щоб дослідити музику як спосіб самовираження та проявлення феноменів української національної ідентичності через сучасні цифрові технології, учасники спільно записали поліську колядку «Роди, боже, жито».

Учасники національного зʼзду не тільки спільно записали вокальну доріжку для колядки, але й створили музичну доріжку — на воркшопі з саунддизайну під менторством Богдана Купера, використовуючи сучасні цифрові технології

Воркшопи від команди громадського обʼєднання та запрошених менторів креативних індустрій спрямовані на посилення звʼязків між різними осередками KONTENTA та сучасними дієвцями сфери креативної економіки.

За менторством сучасного режисера та кліпмейкера Іллі Дуцика тут пройшли події «Вхід у професію: режисер», «Кіно та обговорення», де учасники змогли отримати консультацію з приводу роботи з контентом, який вони вже створюють у своїх громадах або планують запускати у процес виробництва, але поки не мають для цього достатньо навичок.

Фолі-мікшерка та звукорежисерка Карина Режевська також доєдналась до команди менторів  та провела воркшоп «​​Вхід у професію: звук аудіовізуальних творів», де розповіла учасникам більше про важливість створення синхронних шумів у творах та продемонструвала можливості мікрофонів для їхнього запису.

Завдяки участі в практично-орієнтованих воркшопах учасники отримали нові знання та знайомства, які дозволять їм розвивати свої проєкти на суспільно важливі теми та розбудовувати культурне середовище у власних громадах, використовуючи нові знання про формування стійких спільнот, дизайн подій, методології співтворчості та практик взаємодії. Кожен учасник інтенсиву мав змогу долучитися до дискусій та практичних занять, які демонстрували, як новітні технології та традиційна культура можуть взаємодіяти для створення сценаріїв продукування довгого позитиву.

Одним із ключових воркшопів інтенсиву став запис та продюсування подкасту: від створення ідеї до її втілення на базі переяславської студії KONTENTA. Кожен учасник отримав реальну роль у процесі виробництва та свою зону відповідальності за фінальний продукт, що дозволило інтерактивно та практично спробувати прослідкувати всі аспекти створення подкастів, щоб потім інтегрувати отримані навички у своїх громадах.

Сучасні формати поширення знань та трансформація системи музичної освіти

Нагадаємо, що одним із напрямків досліджень ГО є роль електроакустики в інфраструктурі сучасного музичного мистецтва, що відповідає запиту про самовираження молоді через сучасні формати та актуальні інструменти.

Сцена 13 — музична програма електроакустичної музики, організована Культурною платформою та Павільйоном культури у межах фестивалю Bouquet Kyiv Stage. Програма Сцени 13 спонукає до досліджень текстури звуку сучасної електроакустики.

Результат цього дослідження був презентований для учасників інтенсиву:

Аліса Гаспид, аудіовізуальна мисткиня з Одеси, що працює з експериментальною електроакустикою, провела для учасників воркшоп «Електроакустична музика: міждисциплінарний діалог через дослідження природи звуку».

Відповідно до Закону України «Про основні засади молодіжної політики», метою молодіжної політики є створення умов для самореалізації та розвитку потенціалу молоді в Україні, підвищення рівня її самостійності та конкурентоспроможності. Державна цільова соціальна програма «Молодь України» на 2021–2025 роки передбачає заходи, спрямовані на розвиток практичних навичок молоді, зокрема через створення місць для стажування і практики, підтримку молодіжного підприємництва та інноваційного розвитку. Однак, заклади музичної освіти досі часто використовують застаріли патерналістичні моделі комунікації та викладання, за яких молодь не отримує практичних навичок, необхідних для формування професійної стійкості та конкурентоспроможності на світовому ринку креативної економіки.

19-річна учасниця зʼїзду Анна Ткач із Подільська поділилась враженнями про актуальність викладеного матеріалу:

«В київській академії, де я навчаюсь, у нас є два предмети: звукозапис і інноваційні технології в музичній діяльності. Останній охоплює електроакустичну музику та сучасні музичні напрями. І я можу сказати, що за ці декілька днів інтенсиву я взяла більше, ніж за пів року навчання в академії. Формат подачі, лектори, ментори й можливість не лише слухати теорію, а брати активну участь, спробувати все на практиці, а не просто спостерігати — це було дуже корисно і  дало мені новий простір для думок. У мене склалося чітке уявлення, що я можу працювати з цими знаннями, що їх можна застосовувати, а не просто навчатися абстрактно»

Музеї стійкості: сучасні артефакти стійкості української молоді в часи повномасштабного вторгнення армії рф в Україну

Щоб сприяти переосмисленню підходів до роботи з молоддю в сфері культури використано принцип творчих команд: куратори майбутнього, інтерактивні провідники, медіамайстри спадщини та артефакти стійкості. Командам було запропоновано дослідити:

• які приклади артефактів стійкості молоді наразі існують у музейних просторах;
• як аудіовізуальні студії можуть сприяти включенню соціальної групи молоді в життя громади та розвиток культури;
• яким чином ми можемо взаємодіяти з культурною спадщиною як джерелом внутрішньої стійкості.

Нагадаємо, що Переяслав налічує 24 тематичні музеї, які діють у складі однойменного Національного історико-етнографічного заповідника та охоплюють різні формати, зокрема археологічні, етнографічні, архітектурні та історичні експозиції. Саме тому ядром цього дослідження було відвідування музеїв міста та осмислення їхніх експозицій через призму отриманих на подіях інтенсиву знань про формотворчу роль культури для стійкості громадянського суспільства.

Серед музеїв, які дослідили учасники:

• Музей Заповіту Т.Г. Шевченка

• Меморіальний музей Г.С. Сковороди (Переяславський колегіум)

• Музей кобзарства

• Музей космосу

• Музей хліба

• Музей українських обрядів

• Музей українського рушника

Перед кожною з команд учасників стояла задача дослідити простори, щоб сформувати свою власну думку про стан експозицій (за якістю артефактів) та їх контентне представлення (сайт, науково-популярні та документальні відео, книжки, культурне мапування феноменів). Учасники мали на меті спільно проаналізувати методи демонстрації в експозиційних залах музеїв, цінностей і чеснот на етичному підґрунті яких має вибудовувати свій ціннісний світогляд молодий українець — та публічно обговорити у колі асоціації візію цих музеїв для майбутніх поколінь як осередків стійкості, вільних від гібридних впливів на представлення феноменів української культури.

Так про цей досвід відгукується 21-річний учасник інтенсиву Владислав Бугайченко, музикант із Олександрії:

«Цей інтенсив дійсно допоміг мені усвідомити стан, у якому перебуває креативна індустрія загалом. Після нього я почав по-іншому дивитися на своє місто та його культурний спадок. Оскільки це частина того, що мене сформувало, я вважаю критично важливим підкреслювати його автентичність, відроджуючи забуте у формі сучасних артефактів присутності».

Це дослідження стало основою для створення аудіовізуального контенту та сучасних мультимедійних артефактів для майбутніх експозицій про стійкість української молоді у часи невизначеності.

Залучення молоді до участі в суспільному житті, підвищення її самостійності, конкурентоспроможності та формування громадянських компетентностей створює умови для самореалізації та активної участі в розвитку суспільства. Соціальна згуртованість, особливо у часи невизначеності, стає дієвим механізмом, що закладає фундамент майбутнього добробуту.

Голова правління ГО «Культурна платформа Закарпаття» Євген Забарило наголошує:

«Ментальна стійкість української молоді — культурний феномен, який відкрився світові у першій неконвенційній війні і заслуговує уваги всього світу. Доки людство рухається у стані розгортання найбільшої катастрофи 21-го століття, українські підлітки дорослішають під звуки сирен і вибухів шахедів, балістичних ракет, КАБів та ЗРК. В такому світі вони генерують нові культурні артефакти, що мають бути розміщені в музеях майбутнього як демонстрації явища стійкості — явища епохи».

Ключовим фактором змін є посилення компетентності молоді та розвиток спеціалізованих навичок, зокрема абстрактного мислення, яке є базовим елементом сучасної освіти. Саме ця навичка стає основою для розвитку громад, де провідні позиції займають фахівці, здатні навчатися протягом життя й активно взаємодіяти у динамічному соціальному середовищі. Таке поєднання творчості, освіти й соціальної відповідальності формує фундамент для добробуту майбутніх поколінь.

16-річна Єва Мига, волонтерка Самбірського осередку, поділилась своїм переосмисленням феномену стійкості:

«Що таке стійкість? Це складно пояснити словами — її треба відчувати. Цей інтенсив навчив нас саме цього: відчувати. KONTENTA створює контент, артефакти, які передаються майбутнім поколінням. Вона формує культуру, а культура — це дуже важлива складова. Наші предки передавали її через фольклор — пісні, традиції, а ми хочемо створювати щось нове, щоб про нас згадували, брали з цього досвід і пишалися тим, що ми зробили це для них, що ми дали наступному поколінню після нас основу для кращого майбутнього»

Наталя Баранник, керівниця проєкту KONTENTA в обласному молодіжному центрі Полтави, ділиться своїм сприйняттям стійкості:

«Я зрозуміла, що KONTENTA це фундаментально, це не про запис пісень чи зйомку відео. Це про активну позицію, про вміння проявляти себе, слухати себе, рефлексувати на те, що відбувається навколо, і будувати нове. Наступним стійким поколінням будуть люди, які вміють любити й турбуватися. Бо тільки маючи такі почуття, можна допомагати іншим бути стійкими, адже ти вмієш підтримувати. Це також люди, які не бояться експериментувати. Експеримент — це готовність зайти в невідоме. А коли ти готовий до невідомого, ти стаєш менш вразливим».

Підбиваючи підсумки: результати Національного зʼїзду KONTENTA

Шестиденний Національний з’їзд став майданчиком для обміну досвідом, налагодження зв’язків між громадами, створення культурних артефактів, які символізують стійкість української молоді, а також платформою для мережування спеціалістів, вдосконалення їхніх навичок і обговорення стратегічного плану розвитку аудіовізуальних студій як мережі, що сприяє соціальним та поведінковим змінам серед майбутнього покоління.

«На даний момент ми маємо партнерство з 20-ма молодіжними центрами, фаховими коледжами та музичними школами по всій країні, зокрема підписані меморандуми про співпрацю з Національним університетом «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», Канівським фаховим коледжем культури і мистецтв Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Запорізьким фаховим музичним коледжем ім. П.І. Майбороди, Дніпропетровським фаховим мистецько-художнім коледжем культури, Державним вищим навчальним закладом «Ужгородський національний університет» та Луцьким національним технічним університетом,

— зазначає комунікаційна керівниця громадського обʼєднання та менторка напряму «Спільнототворення» в межах інтенсиву Яна Полупанова.

— Ми робимо це заради того, щоб продовжувати трансформацію культурного ландшафту не тільки через нас або менторів, яких ми залучаємо, а через налагодження цієї сітки мережування між освітніми системами, молодіжними осередками та діючими представниками креативної економіки: щоб вони могли об’єднуватися через спільні цінності та підсилення експертизи один одного завдяки пошуку рішень позитивної суми та обміну досвідом на базі студій»

Результати інтенсиву підкреслюють важливість об’єднання громад навколо сучасної інфраструктури, дослідження локальної ідентичності та створення мультимедійних артефактів, які будуть слугувати основою для нової української культури в майбутньому.

Фото: Маре Беккер, команда Культурної платформи та учасники інтенсиву

Анастасія Мішустіна, Євген Забарило

Зміст матеріалу є виключно відповідальністю ГО «Культурна платформа Закарпаття» та не обовʼязково відображає точку зору уряду Німеччини та/або ЮНІСЕФ.

Слідкуйте за новинами в соцмережах проєкту: Instagram, Telegram-канал, Facebook, Twitter (X)