З 2003 року резолюцією Генеральної Асамблеї ООН запропоновано щорічно 11 грудня організовувати заходи, що підкреслюють значення сталого розвитку гірських регіонів.
В Україні цю дату вже вп’яте відзначатимуть у Закарпатті з ініціативи громадського об’єднання «Культурна платформа Закарпаття» спільно з Ужгородським національним університетом та Закарпатською академією мистецтв. Відповідно до озвученого Президентом України внутрішнього Плану стійкості, запропонована Культурною платформою тема Дня гір: «Коріння стійкості — сакральна архітектура Українських Карпат».
Для України 11 грудня 2025 року — це 1386-й день повномасштабної війни. Десятки тисяч людей переїхали вглиб країни, рятуючись від російських обстрілів. Сотні підприємств релокувалися, щоб мати змогу працювати й надалі приносити користь державі.
Сакральна архітектура Українських Карпат — коріння стійкості.
Раніше всередині дерев’яних церков майбутні військовослужбовці Української повстанської армії відкривали для себе явище віри. У часи визвольних змагань за Україну Карпати подарували світові ще одне унікальне явище — криївку.
Тоді вояки Української повстанської армії вже тесали й різьбили не дерев’яні церкви, іконостаси, панікадила, жертовники чи райські врата, а криївки — місця, у яких вони жили, розробляли й втілювали військові операції, поверталися після них назад, виготовляли друковані та графічні матеріали про незалежну Україну як сенс своєї боротьби, вели радіоефіри на хвилі «Афродіта». Для багатьох із них ці криївки ставали останнім прихистком.
Явище християнської віри у Східній Європі на той час уже мало тисячолітню історію. І весь цей час головний меседж, який пояснював людям сутність віри, зводився до одного слова: Любов — пізнання якої відбувається через красу.
Шляхом любові вільно крокували у нашу спільну пам’ять Євген Коновалець «Григор», Роман Шухевич «Дзвін», Василь Кук «Василь Коваль», Михайло Колодзінський «Гузар».
Вони обрали шлях, у який вірили, адже поруч із військовими йшли і духовні лідери: митрополит Андрей Шептицький, Августин Волошин — перший президент Карпатської України, обраний демократичним шляхом, митрополит Йосип Сліпий, єпископ Теодор Ромжа.
Криївка… Бліндаж — середовище, де у XXI столітті людство все ще має змогу бачити прояви християнських цінностей: братерства, служіння, милосердя — у діях українських військовослужбовців, які, подібно до давнього християнського символу пелікана, «годують» своєю кров’ю пташенят.
У 1386-й день війни вони стали єдиним фундаментом, на якому тримається Українська держава і всі «пташенята», що в тилу мають змогу жити своїм життям.
У 2025 році до Дня гір відбулось публічне представлення проєктів, які демонструють інноваційні підходи у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності шляхом упровадження освітніх моделей соціально-поведінкової адаптації для внутрішньо переміщених громадян і ветеранів — відповідно до озвученого Президентом України внутрішнього Плану стійкості за такими напрямами:
- Політика героїв;
- Людський капітал;
- Культурний суверенітет.
В умовах російсько-української війни збереження нашої сакральної спадщини — уже не тільки питання сфери культури, а й питання національної безпеки. Закони України про національну безпеку та про державну політику національної пам’яті визначають охорону культурної спадщини одним з ключових інтересів держави. Ці принципи конкретизує Державна цільова національно-культурна програма розвитку народних художніх промислів (2024–2027), яка передбачає підтримку майстрів, відродження традиційних технік і проведення виставок.
Крім того, ухвалення Закону № 3894‑IX не просто формалізує зобов’язання держави — він створює конкретні інструменти для охорони реліквій, сакральних храмів, дерев’яних церков та інших об’єктів культурної спадщини від руйнівного впливу або спроб підміни їхнього значення.
Саме в цьому контексті Культурна платформа створила ТРОП — експозицію, яка презентує традицію храмового художнього дерева українських Карпат як унікальне явище духовної, мистецької та етнічної ідентичності. ТРОП дозволяє публічно демонструвати артефакти культового майна української держави та показує, як правові, культурні та освітні інструменти можуть працювати разом для збереження спадщини.
Культурна спадщина Карпат — це доказ тяглості культурних практик, які формують сучасне уявлення про самобутність України. Саме її вивчення та осмислення допомагає громадам бачити власний потенціал і знаходити інструменти для стійкого розвитку. Досліджуйте джерела своєї ідентичності й відкривайте можливості, які культура створює для сталого майбутнього.