Проєкт аудіовізуальних студій «KONTENTA» продовжує свій шлях: 22 і 23 жовтня команда Культурної платформи провела відкриття шістнадцятої студії для роботи зі звуком та відео в Олександрії.
Ця студія — вже друга в Кіровоградській області. Перша функціонує в кропивницькому молодіжному центрі «Кома» з квітня 2024 року.
22 жовтня команда Культурної платформи провела відкриття шістнадцятої студії KONTENTA на базі олександрійського Молодіжного простору «Другий поверх». Тепер молодь Олександрії зможе проводити індивідуальну студійну роботу, групові освітні та культурні події, записувати вокал і музичні інструменти, знімати відеоблоги, подкасти та прямі ефіри прямо зі своєї громади.
«Впевнена, що студія дасть кожному можливість реалізувати свій творчий потенціал,
— зазначила заступниця міського голови Олександрії Інна Чемерис.
— Це можливість для розвитку молоді, а також для міста загалом. Люди, які опанують нові навички, зможуть зробити значний внесок у розвиток Олександрії, допоможуть громаді бути успішною і впізнаваною в Україні»
Олександрія — це місто, в якому народився та провів свою молодість український вчений світового рівня Дмитро Чижевський, дослідник української та слов’янської літератур, історії культури, філософії, релігійної думки, слов’янської духовності та літератури європейського містицизму.
В студентські роки Дмитро організував для молоді Олександрії гурток самоосвіти, де юнаки та дівчата через реферати та дискусії досліджували політику, історію, художню літературу. У бібліотеці Чижевських вони могли брати книги, заборонені цензурою, та обговорювати їх у колі талановитих однолітків, які прагнули більших знань та більшого самовираження — підсилювати експертизу один одного через критичне осмислення світу навколо.
У віці 27 років Чижевський претендував на посаду міністра праці — головної економічної сфери української держави — ще зовсім молода людина за рахунок своїх знань і володіння іноземними мовами мала експертність, достатню для обійняття цієї посади.
Дмитро отримав знання з античних мов під час свого навчання на історико-філологічному факультеті Київського університету імені Св. Володимира. Через те, що він приймав активну участь у політичному житті (у 1918 році він був обраний до Малої Ради українського уряду), після окупації УНР більшовиками у порятунку від увʼязнення та засудження до смертної кари був вимушений виїхати до Польщі, а звідти — до Німеччини.
У Німечині Чижевський відвідував курси філософії у Гайдельберзькому та Фрайбурзькому університетах, де викладали такі філософи як Карл Ясперс, Мартін Гайдеґґер і Едмунд Гуссерль. Ясперс був одним із засновників екзистенціалізму, філософії, що зосереджується на унікальності людського існування, свободі вибору та пошуку сенсу життя. Сучасна українська філософиня Анастасія Тарасова зазначає: «Якщо узагальнити, моя гіпотеза в тому, що Ясперс запрошує до філософії національний/народний/культурний вимір її буття […] Схожість у тому, що Чижевський писав праці про національну історію філософії і взагалі, як в теорії осьового часу Ясперса, бачив філософію у якості самоусвідомлення певного етносу чи народу».
Феноменологічний метод Гуссерля став основою дослідження Чижевським історії філософії, культурних та інтелектуальних рухів у Східній Європі та зокрема філософії Григорія Сковороди. Так описував Чижевський людину доби українського бароко, уособленням якого є філософія Сковороди:
«Бароко — це синтетична течія, що відмовляється від прозорої
гармонійності ренесансу заради складної різноманітності,
Бароко грає протилежностями, прагне охопити весь світ,
Кохається в темі смерті і театралізує проповідь,
Прагне сильних вражень і не має страху перед новим»
Друзями Чижевського були: Юрій Клен, учасник групи українських неокласиків «п’ятірного грона», на чолі якої постав М. Рильський; Євген Маланюк, сотник Армії УНР, «Імператор залізних строф»; Панас Феденко, український політичний діяч, член Української Центральної Ради; Омелян Пріцак, який розробив загальну концепцію Гарвардського Українського наукового інституту (УНІГУ) і програму видавничої справи центру: науковий журнал «Minutes of the Seminar in Ukrainian Studies», «Recenzija. A Review of Soviet Ukrainian Scholarly Publications», «Harvard Ukrainian Studies» і багатотомних книжкових серій «Series in Ukrainian Harvard Studies». Одна з трьох кафедр при університеті, а саме філологічна, була названа на честь Дмитра Чижевського. Ця спільнота свідомих громадян брала участь у житті України навіть знаходячись поза її межами (зберігаючи свою соціальну згуртованість попри політичну нестабільність і підтримуючи звʼязок із видатними науковцями і дієвцями у різних країнах світу) — займалася саморозвитком та самопізнанням, розвитком власних навичок, досліджувала українську культуру та національну ідентичність, активно залучалась до політичного життя держави.
Дмитор Чижевський зробив внесок в історію філософії, літератури й аналіз культури, показавши широку застосовність філософських ідей для розуміння людської культури та інтелектуальних тенденцій.
У 1997 році Національна академія наук України запровадила Премію імені Д. І. Чижевського за видатні роботи в галузі філософії. Ось її лавреати за останні 10 років:
- 2024 — за роботу з упорядкування Латинсько-українського словника премію отримав співробітник Інституту філософії імені Г. С. Сковороди доктор філософських наук Володимир Литвинов;
- 2020 — премія присуджена Погорілому Андрію Олександровичу, кандидату філософських наук, доценту Київського національного університету імені Тараса Шевченка за монографію «Постать Дмитра Чижевського в українській філософській культурі»;
- 2017 — премією нагороджено монографію «Релігійне життя України в особах його діячів і дослідників», автор — Колодний Анатолій Миколайович, доктор філософських наук, президент Української асоціації релігієзнавців та керівник відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України.
Однак що робить ці роботи дійсно видатними? Вони не є доступними для прочитання в жодному книжковому магазині або на сайті і не потрапляють у інформаційний простір для подальших досліджень молодими науковцями (а вік наймолодшого з лавреатів премії складає 58 років).
Автор дослідницької роботи «Філософія Сковороди» (завершеної у віці 40 років), Дмитро Чижевський був схильний тлумачити філософію Сковороди як серцевину української інтелектуальної традиції — і є надія, що сковородинська концепція сродної праці буде реалізовуватися в місті сучасною молоддю. Щоб нові митці, науковці та громадські діячі з Олександрії могли писати сторінки сучасної історії України та світу.
KONTENTA дозволить зокрема на практиці робити перші кроки в опануванні професій зі сфери креативних індустрій. У свою чергу це уможливить наповнити сучасним контентом інтернет-простір, актуалізувавши кейси, які за свого життя створив Чижевський — і які отримали світове визнання.
Наприкінці 80-х років ХІХ століття в Олександрії також відбувався певний розквіт українського театру: сюди часто приїжджав на гастролі «Театр Корифеїв»: Кропивницький, Заньковецька, Затиркевич-Карпинська, Саксаганський, Садовський, Карпенко-Карий та Карпенко-Лучицький. Засновник сучасного українського драматичного театру Гнат Юра починав свій шлях саме з олександрійського театру, створивши тут свій перший драматичний колектив.
Закон України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності» (2834-IX від 13.12.2022) визначає українську національну та громадянську ідентичність як складову забезпечення національної безпеки України. Стійкість майбутнього покоління перед обличчям викликів, що сформовані воєнним станом та глобальними викликами людства може формуватися лише через процес через дослідження історичної динаміки розвитку української культури та усвідомлення своєї активної ролі в розбудові культурних індустрій сучасної України.
Сьогодні в Олександрії функціонують дитяча музична школа та фаховий коледж культури і мистецтв, учні котрих зможуть отримувати актуальні навички з користування технічними засобами і комп’ютерними технологіями — і внаслідок цього практично реалізовувати свої проєкти. Цьому сприятиме технічний сетинг студії (включно з ліцензійним програмним забезпеченням Ableton Live) — необхідний набір оснащення, що дозволяє створювати актуальні для громади подкасти, свої музичні ландшафти та професійно працювати з записом, обробкою та релізом аудіо- та відеоконтенту
В межах подій відкриття пройшов воркшоп із саунддизайну, де молодь придумала та записала власний трек у співтворчості під менторством саундпродюсера з Луганської області — Івана Варченка. Ця музична майстерка дозволяє молоді дослідити звучання буденних предметів, попрацювати над записом та обробкою звуків, приймаючи спільні рішення щодо звучання треку, а також записати вокальну партію — тобто розробити новий трек у реальному часі, користуючись можливостями KONTENTA.
23 жовтня, у другий день відкриття, команда Культурної платформи провела тренінг із користування студійною технікою та програмним забезпеченням для працівників молодіжного простору, що дозволить їм підтримувати сталу роботу студії та підтримувати молодь у реалізації її проєктів.
Також на базі нововідкритої студії пройшов квартирник місцевих молодіжних інді-рок гуртів «сонце далі» та «KVITKOVASOBAKA», що демонструє потребу в студії для міста, молодь котрого тепер може розвивати професійні навички, гуртуватись та підсилювати одне одного завдяки студії.
Надалі проєкт аудіовізуальних студій «KONTENTA» має довгострокову мету створити платформу, де молодь із громад-осередків проєкту зможе ділитися власним контентом та будувати нові соціальні звʼязки з іншими учасниками. Зокрема, KONTENTA має потенціал стати першою мережею молодіжного радіо в Україні, що обʼєднає 20 громад із різних регіонів. Саме тому команда рушає далі, щоб відкривати решту осередків.
До кінця 2024 року Культурна платформа відкриє 20 студій KONTENTA в різних громадах країни за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.
Фото: Олександр Дробишев
Анастасія Мішустіна, Євген Забарило
Слідкуйте за новинами в соцмережах проєкту: Instagram, Telegram-канал, Facebook, Twitter (X)