МІЖНАРОДНОГО ФОРУМУ З КРИЗОВОСТІ КОМУНІКАЦІЙ 2017

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА.

Контентні горизонти креативних індустрій.

“Мрійте, але велико мрійте про великі речі”

Б. Гаврилишин.

Застосування контентних потенціалів креативних індустрій в безпековому секторі як сценаріїв динамічних моделей нейтралізацій гібридно-месіанських інформаційних агресій у середовищах життя громад.

Геостратегічне явище Майдану Гідності 2014 року відкрило для глобального світу код колективного несвідомого української нації, яке, нарешті, проявилося в активному відстоюванні національної гідності, волі до свободи, партнерства і відповідальності. Це явище здійснило перехід від статичних процесів монополістично-олігархічних управлінських еліт індустріальної епохи до потокових динамік життя громад в стилістиках глобалізації (промислова революція 4.0)[1]. Це варто розглядати як першооснову естетики геостратегічної цивілізаці та етики соціумно-глобального сподвижництва зміни культурної парадигми світу у форматі 4.0.

Основними соціокультурними цінностями явища Майдану є Гідність, Партнерство і Довіра у синергетичному поєднані волі, таланту, досвіду та бажання мріяти. Ці якості внутрішнього світу кожної особистості базуються на адекватному використанні людських знань, досвідів та синергетичних навичок. Такі поєднання відкривають нові ринки можливостей та розширюють функціонал традиційних інфраструктур для глобального розвитку середовищ життя кожної громади.

Після Давосу 2016 року, як офіційної точки відліку глобального факту економічного початку четвертої промислової революції, легалізація публічної дії у середовищах життя набула якості не тільки потенціальної, але й нагальної інвестиції у процес творення спроможної громади (не сплутувати з формально об’єднаною громадою).

У 2016 році питання наявності цифрових платформ легалізації публічності в найменших соціумних вимірах перетворилося на інструмент цивілізаційного значення у глобальній логістиці інформаційно-партнерської присутності. Якщо комунікаційно-контентний дизайн середовища життя присутній у глобальному інформаційному потоці – ви існуєте як геостратегічна величина з масштабною перспективою капіталізації ресурсних потенціалів. У протилежному випадку – ви потенційно терористично-варварський образ на кшталт днр або лнр, або будь-яка інша ..нр.

 

Єдиний в Україні замок ордену тамплієрів, чотирикутний донжон – Вежа останньої надії

 

Вище зазначені інфраструктури нових синергетичних потенціалів людства якнайкраще корелюються зі всіма минулими та сучасними економічними укладами четвертої індустріальної революції. А саме – з її пріоритетним напрямом розвитку креативними індустріями[2].

Люди втрачають роботу на виробництвах і в офісах через автоматизацію ліній та програм штучного інтелекту (БОТІВ).

“Бот” – програма, що працює на алгоритмах штучного інтелекту та нейросіток, а зараз ще й на основі надпровідних кубітів (основа квантових комп’ютерів).

Канадський дослідник впливу медіа на соціум Маршалл Маклуен сформував такий принцип маніпуляції у вислові: “Ми творимо наші інструменти, а потім наші інструменти створюють нас”.

Креативна економіка може стати буфером, а краще – базовим системним контрибутором глобальної безпеки для людства у цьому процесі, а для України – початком відліку нової Майданної стилістики державотворення зверху донизу, бо нинішні традиції і навіть архаїка споминів про українську державність, як не прикро, не є продуктивними в сучасних глобальних динаміках геостратегій та цивілізаційного протистояння.

До креативних економік відносять такі сфери: дизайн, кіно, ТБ, радіо, фото, відео, ремесла, реклама, архітектура, видавництво, IТ, мистецтво і музика. Продукти креативної економіки – товари і послуги, поява яких неможлива без активного залучення творчих можливостей особистості.

 

Саме тому питання створення віртуально-публічних доданих реальностей середовищ життя задля аудиту кадрового потенціалу в сучасних динаміках «лідерства прикладів» (Сі Цзіньпін, Давос 2017 рік) – є пріоритетним напрямом українського державотворення сьогодні.

Якщо ми хочемо жити, а не виживати, важливо починати з якості людського матеріалу – талантів, які вже рятують суспільство. Уявіть собі, якщо б цей чинник був урахований, скільки б ми отримали ефективних і щасливих людей!

Дана доповідь є першим в Україні реалізованим кейсом «лідерства прикладів» завершеної дії у режимі 4.0.

Завданням доповіді є публічна легалізація нового жанру віртуально-публічної доданої реальності середовищ життя «Всерединікоду», ціннісною парадигмою якого є явище синергетичного партнерства Майдану Гідності. Кейс відкриває горизонти можливостей капіталізації унікальних кодів середовищ життя громад України.

Громадськими об’єднаннями «Культурна платформа Закарпаття», «Культурна ініціатива Коло» та ТМ «Креативні індустрії територій» була проведена інноваційна науково-дослідна робота у секторі креативних індустрій, а саме:

  • аудит кадрових потенціалів Закарпаття;
  • визначення пріоритетних напрямів кластерного розвитку краю;
  • розроблена покрокова геостратегія з дестинації території;
  • реалізований план заходів упродовж року;
  • втілено у життя промопродукти Закарпаття креативного сектору, що мають потенціал масштабного тиражування і відповідають глобальним трендам 4.0;
  • здійснено запуск продакшн (аудіо-відео) студії на території Закарпаття;
  • розроблено технічні параметри кастомізації закарпатського контенту для промоції у інформаційних глобальних потоках;
  • започатковано лінію комунікаційно-контентного дизайну краю (сценарій, образи-символи, міфологеми, ейдоси);
  • розроблено інноваційний механізму когнітивного моделювання традицій у парадигмі міфодизайну кодів територіїй;
  • візднято та змонтовано відеопосібник;

підготовлено проект фестивалю культурно-технологічної спрямованості осмислення мрії в режимі творення майбутнього 4.0 “:DRONEVAR”. «Всерединікоду» – це науково-методологічний відеопосібник, в процедурній основі якого зображено динамічну модель творчого продукування сучасних смислів і сенсів. Повна назва цього змодельованого дійства звучить так: «Застосування контентних потенціалів креативних індустрій у безпековому секторі як динамічних сценаріїв творення віртуально-публічної доданої реальності (міфодизайну) та інструменту дієвості, нестандартності реалізації і продукування мрій, пов’язаних із соціумно-цивілізаційними величинами, що підсилюють державницьку місію геопозиційними характеристиками перманентного продукування публічного позитиву життя-виміру себе та оточення».


Запропонована модель віртуально-публічної доданої реальності створює додаткові та випереджально-ефективні можливості для роботи креативних індустрій:

– у традиційних економічних укладах, в які включено все, що пов’язане з до та індустріальним суспільствами, як процесом створення домінуючої, технічно розвиненої промисловості (епоха радянського минулого);

  • у сучасних економічних укладах, які співставні з ознаками і характеристиками четвертої промислової революції (Давос, лютий 2016 р.) – поняття для технологій і концепцій організації ланцюжка створення додаткової вартості із використанням інноваційних рішень аж до нанотехнологій та квантових індустрій, Інтернету речей, Інтернету послуг, Розумних заводів; [1]

– у перспективних моделях місцевого економічного потенціалу для комбіновано-перспективного розвитку громади, що виражається у поєднанні традиційних та сучасних економічних укладів задля динамічної моделі стратегічного розвитку території – від середовищ життя до гідних громад та пулів спроможних громад тощо.

Місією потенційного кейсу-матриці є сегментування середовища життя як можливості розширення масштабів публічної легалізації життя через контентний продакшн полісемантичного творення образів. З застосуванням розробленого інноваційного механізму когнітивного моделювання традицій як масштабного джерела капіталізації середовища життя у парадигмі міфодизайну кодів території.

Контентна швидкість завантажень сучасних динамік життя за одну годину часу (60 хвилин) у глобальному світі це:

– Youtube 500 годин відео;

– 100 тисяч записів на Tumblr;

– 60 тисяч знімків у Instagram;

– 12 годин музики на SOUNDCLOUD;

– 450 тисяч twitter повідовлень.

За таких динамік креативна економіка Великобританії генерує майже £10 млн в годину і росте майже на 9% за рік. Це індустрія на £100 мільярдів[3].

Чим представлений комунікаційно-контентний дизайн України в цьому глобальному потоці та яка його частка?

Віртуальні глобально-монопольні платформи (Facebook, SOUNDCLOUD, Instagram тощо) постійно підштовхують нас до потреби (і необхідності) ділитися ідеями і своїм контентом. При тому, що системний комунікаційно-контентний дизайн для дестинації середовищ життя (а таких в Україні біля 30000 населених пунктів) на цифрових платформах легалізації публічності в найменших соціумних вимірах сталої дії та цивілізаційного значення абсолютно нейтралізований радянським минулим та сучасними сателітами путіністів.

  Синтетика

Людина, яку енциклопедія «Британіка» включила до списоку 300 найвидатніших винахідників в історії людства, автор технології та терміну «віртуальна реальність», футуролог, письменник, композитор, діджераті (The Prodigy) Джарон Ланьє стверджує: «Веб-сервіси часто пропонують вам задоволення авансом: безкоштовна музика, відео, веб-пошук і спілкування в соціальних мережах. Це “заклик сирен”[4], за допомогою якого, сервіси заманюють користувачів у свої цифрові мережі. Але користувачам мережі – постачальникам інформації, не платять за те, що вони діляться власними даними і роблять компанії на кшталт Facebook неймовірно потужними і багатими».

Тактильний образ “siri” Створений #MUA_fox

Втримувати увагу – ось естетика культри 4.0. В її основі лежить квант – елементарна неподільна порція певної енергії.

Індустрії 4.0 вже не мають явища ділення на мінус і плюс, на один і нуль. Квантова хвиля характеризується потоковим злиттям технологій і стиранням меж між фізичними, цифровими і біологічними сферами.

Іншими словами, як державі втримувати увагу на рівні суспільних мотивацій та бути цікавою для глобального світу?

На жаль, сьогодні в українському соціополітичному дискурсі звучать лише:

Шаровари…?

Зрада..?

Цукерки…?

Видатний український філософ Григорій Сковорода на рівні втримання уваги до світової філософської думки стверджував, що сенс людського існування — подвиг самопізнання: «Нам недобре від того, що ми знаємо багато зайвого, а не знаємо найпотрібнішого: самих себе. Не знаємо того, хто живе в нас. Якби ми знали і пам’ятали те, що живе в кожному з нас, то життя наше було б зовсім інше».

Бібліотека Кафедрального собору м.Ужгород

Важливою складовою у масштабах глобальної безпеки є фактор публічної присутності середовищ життя у потокових інформаційних динаміках світу (через увагу до процесів, які там відбуваються). Мільйони людей в Україні отримують подвійне навантаження на психіку і, відповідно, на поведінкові моделі, знаходячись в епіцентрі впливів глобального гібридного тероризму на Сході України. Жахіття путінського терору, як привидів гітлеризму-сталінізму, в сучасних умовах глобалізму стоять в одному ряду з технічним і технологічним прискоренням життя у глобальному світі 4.0. [5]

Ще вчора – це здавалося фантастикою. Сьогодні, як не прикро, це реальність.

Особистість завжди прагнула до самоідентифікації та усвідомлення процесів навколо себе:

«Хто я? Чому тут? Куди йду?»

Культурно-соціальна система публічної ідентифікації процесів в Україні за рівнем контенту абсолютно не відповідає глобальним публічним викликам, ризикам і загрозам, з якими стикається пересічний громадянин. Саме тому питання кодів середовищ життя громад і системне моделювання перспектив майбутнього для країни формують надважливу стратегічну модель як вектор перспективного розвитку саме для безпекового сектору держави.

Нагальним є питання створення комплексних механізмів легалізації горизонтів публічності, як простору комунікаційного сподвижництва у продукуванні контенту через коди населених пунктів. Легалізація у публічному інформаційному просторі образів цінностей, за які віддали свої життя Герої Небесної Сотні та воїни АТО, які несуть далі прапор звитяжництва України. Ці образи-символи етичні та естетичні маркери, що мають функцію полісемантичного фіксування форми, яка «дозволяє» речі власне існувати (бути видимою, мати вигляд, сприйматися як образ). Фіксація та осмислення цінностей вкрай важливе для творення мотивації майбутньої цілісної держави.

Колискова

Такі постановки завдань відкривають двері у простір когнітивної психології (розумових процесів) внутрішнього середовища особистості.

Цінності – це внутрішня естетика душі генного коду українця. Сьогодні наука генетика дуже спростилася. Ми вже знаємо, що є головним носієм цих генів.

Ознаки – це не абстрактні поняття, а цілком конкретна ділянка ДНК. Вони мають свою «фрактальну» (за формою) інфраструктуру – ритми (музичні), дати, обряди, форми, смаки, вбрання, сенси (приказки, поголоски, міфи), лінгвістику (назви) та атрибути.

Інфраструктури в режимі світу 4.0 мають бути виключно сервісами і у жодному випадку не перетворюватися на номенклатурну звітність епохи тоталітарного режиму Радянського Союзу.

У глобальному світі комунікаційно-контентний дизайн цінностей українського народу відсутній, а когнітивна інфраструктура умов для творення віртуально-публічних доданих реальностей синергетичних поєднань волі, таланту, досвіду та бажань у парадигмі представлення публічних кластерів звитяжництва через сумління справжності митців добра для щастя – питання, яке досі не має масштабного публічного дискурсу.

Розглянемо одну з системоутворюючих ліній комунікаційно-контентного дизайну креативно-технологічного кейсу «Всерединікоду», що має потенціал у підсиленні державницької місії під час війни. А саме – дві історичні лінії з досвіду Великобританії у війні з гітлерівською націонал-соціалістичною Німеччиною. Це приклад ситуативного поєднання досвідів і можливостей сектору креативних послуг та військових замовлень та лінгвістично-візуальна (плакатна) лінія у місії підсилення геополітичної державницької позиції уряду Великобританії у глобальному світі. Представлений кейс є історичною пам’яттю становлення креативного сектору дизайну на території об’єднаної Великобританії.

У 1939 році, одразу після розв’язання Другої світової війни, було започатковане Британське урядове агентство «Консультативний комітет художників війни» (WAAC) при Міністерстві інформації. Завданням агентства була діяльність з масштабного мистецького-художнього (комунікаційно-контентного дизайну) і документального (формування історичного дискурсу антропологічно-соціумних новотворень) висвітлення та осмислення історичної пам’яті Британії в період війни. У 1945 році, по закінченню війни, агентство призупинило свою діяльність.

За шість років роботи фахівці створили 5570 творів мистецтва (сценаріїв), над якими працювало більш ніж 400 митців. Колекція (комунікаційно-контетна лінія) була поширена серед музеїв і державних установ Великобританії в усьому світі. На даний час близько 3000 робіт представлені у Лондоні в Імперському воєнному музеї (Imperial War Museum).

«Консультативний комітет художників війни» мав від уряду Великобританії чітке завдання – створити Британський естетичний дискурс на основі полісеміотичного моделювання когнітивного простору продукування мрій, за які віддавали життя герої Британії. Мрії, як коду нації, на основі когнітивних маркерів, пов’язаних із соціумно-цивілізаційними величинами, що підсилюють державницьку місію геопозиційними характеристиками творення публічного позитиву життя. Іншими словами: вберегти, мотивувати і скерувати до конкретної дії.

Саме це дало початок (1939 рік) становленню креативних індустрій Британії: «поєднувати непоєднуване» (ПН).

Перша “військова” виставка плакатів відкрилася напередодні Різдва 1939 року на станції лондонського метрополітену «Charing Cross». Завданням митців було пояснити через плакат, що це за війна і чому Великобританія в ній бере участь.

Було розроблено волонтерську систему заохочень – на решту, що залишилася після придбання квитка у метрополітен, можна було купити марки. Кошти від продажу марок перераховувалися на виробництво танків. Таким чином було зібрано 220 тисяч фунтів стерлінгів.

2 фунти 7 шилінгів коштував «STEN» – британський пістолет-кулемет, створений в 1941 році. Це наймасовіший пістолет-кулемет армії Великобританії і її домініонів в ході Другої світової війни. Знаходився на озброєнні англійської армії до початку 1960-х років. Пружину мав від ліжка, а болти, якими скріплювався, продавалися у будь-якому магазині. Зібрати цю зброю мав змогу хто завгодно.

  :DRONEVAR is the space of trust "InsideTheCode".

Брати Лайнз ( LINES BROS. Ltd.) у 1941 році почали випускати деталі автоматів на найбільшому на той час у Європі заводі іграшок. Вальтер Лайнз, будучи досвідченим майстром ляльок, переробив модель «STEN» і представив її у Британському військовому міністерстві до огляду. Завдячуючи ляльковим технологіям, кількість деталей у автоматі зменшилася з 69 до 48 елементів. Завод отримав замовлення від держави на 500 000 пістолетів-кулеметів за моделю майстра ляльок (ПН).

Наступним креативним проектом став «Mosquito» – це британський мультифункціональний, на той час, бойовий літак з екіпажем з двох чоловік.

Літак був зроблений з тонких слоїв фанери і пробкового дерева. Ворожі радари не мали можливості фіксувати літак, бо він був дерев’яним (ПН).

Та повернемося до лінії комунікаційно-контентного дизайну плакатів, адже, щоб створити візуальний тригер для асоціативного ряду гідної історичної пам’яті народу потрібні були картинки (індустріальна епоха).

Чому?

Згідно з дослідженнями нейробіологів з Массачусетського технологічного інституту, для ідентифікації слова людському мозку потрібно близько 200 мілісекунд, а для обробки зображення – від 13 мілісекунд.

Уряд Британії під час масштабної державної небезпеки (загрози смерті для громадян) зумів технологічно поєднати прояви колективного несвідомого (код) з новими моделями стилістики державотворення. Створивши інфраструктурні умови для творення публічності через спонтанність ситуативних досвідів і можливостей держави, в яких держава стала партнером і координаційним сервісом. Це, своєю чергою, заклало основи дискурсу школи промислового дизайну Великобританії, а сектором креативного сподвижництва стали візуальні мистецтва як процес, а не лише стиль.

Плакат.

Саме цей візуальний сегмент мав повідомити, пояснити і мотивувати громадян об’єднаного Королівства, як і чому треба діяти під час небезпеки. Плакати говорили демократичною мовою воюючої нації і створювали образи, у яких всі були рівні (не існувало еліт у військових підрозділах, як у сталінсько-гітлерівському дискурсі). Плакати стали графічним відображенням «нової Британії», загартованої війною.

Розглянемо три маркери синергетичних поєднань волі, таланту, досвіду та бажань в парадигмі представлення першого публічного кластеру графічних дизайнерів «нової Британії».

Том Екерслі Tom Eckersley (1914 –1997). У 1948 році за вклад в творення комунікаційно-контентного дизайну Великобританії був нагороджений Орденом Британської імперії (OBE) за послуги з дизайну плакатів. Том Екерслі після отриманого досвіду творив графдизайн у такого гіганта як «Gillette» та випускав підручники з промислового дизайну.

http://www.wikiwand.com/en/Tom_Eckersley

Ханс Арнолд Ротхолс Hans Arnold Rothholz (1919–2000). Плакати зберігаються у багатьох державних колекціях, в тому числі – у Імперському військовому музеї (Imperial War Museum), в найбільшому й найпершому у світі музеї декоративно-ужиткового мистецтва Вікторії та Альберта (Victoria and Albert Museum), у Лондонському музеї транспорту, а також його архів знаходиться в Університеті Брайтона Design Archives.

 

 

Абрам Геймс Abram Games (1914–1996). Геймс зробив значний внесок у розвиток соціальної свідомості у Британії і водночас прискорив темп соціальних змін в країні. У 1953-му році Геймс створив логотип BBC, який став одним з перших анімованих логотипів на телебаченні. У 1951-му році англійський художник виграв конкурс на створення емблеми Британського фестивалю (Festival of Britain), що став одним з самих впізнаваних символів епохи «нової Британії».

 

А в 1965-му він розробив дизайн для Королівської нагороди в області розвитку промисловості (Queen‘s Award for Industry).

25.03.2014 року були випущені в кругообіг Королівською поштою Великобританії дві марки з видатними громадянами єврейського походження Британії. На одній з них надрукували портрет графічного дизайнера Абрама Геймса.

Геймс – єдина людина у Великобританії, що має звання офіційного художника (людина, що створювала дизайн плакатів) міністерства оборони Великобританії. Більшість плакатів Геймса зачіпали теми безпеки, поводження з боєприпасами та основ дотримання особистої гігієни. Водночас слід відзначити питання прав і відповідальності, етики і можливих наслідків – це були важливі теми мистецьких просторів комунікаційного сподвижництва у продукуванні контенту робіт англійця.

Важливим аспектом плакатів є соціолінгвістична складова меседжів, якими промовляють роботи дизайнерів:

Плакат Auxiliary Territorial Service (Жіночий допоміжний територіальний корпус) – жіночий підрозділ у британській армії під час Другої світової війни. Перші новобранці в ATS служили в якості кухарів, секретарів, телефоністок і комірників.

 

Плакат «He wanted to see inside» (Він хотів зазирнути всередину) – тема поводження з боєприпасами.

 

 

Плакат «We beat`em before we will beat`em again» (Ми перемогли їх раніше, переможемо й тепер) – теми безпеки, прав і відповідальності.

 

 

«Your Talk May Kill Your Comrades» (Твоє базікання може коштувати товаришам життя). Спіраль, що з’являється з рота солдата, перетворюється на багнет, який вбиває трьох людей, що знаходяться на передньому плані: художник використовує метафору, яка наочно показує небезпеку бездумних розмов у військовий час.

 

 

Плакат «YOUR BRITAIN FIGHT FOR IT NOW» (Твоя Британія – бийся за неї) – моделювання простору продукування мрій «нової Британії» на основі полісемантичних маркерів ознак британського коду комунікаційно-контентного дизайну.

 

 

Працюючи в режимі координаційного сервісу уряд Великобританії у 1943 році разом з «Королівською спілкою мистецтв» планують «Фестиваль Британії» ( Festival of Britain, був проведений у 1951 році).

Державницьким завданням фестивалю мало стати продукування мрій, пов’язаних із соціумно-цивілізаційними величинами, що підсилюють державницьку місію «Єдиним актом національної переоцінки і загальним підтвердженням віри в майбутнє нації».

Також уряд Британії у 1943 році створює можливість для започаткування «дослідницького дизайн-об’єднання» (DRU, яке стало першим кластером промдизайну у сфері надання креативних послуг). Цей кластер було організовано для масштабних дизайнерських проектів. Участь об’єднання у Фестивалі Британії відкрила шлях до співпраці з великими промисловими компаніями.

Запропонувавши фінансову стабільність і творчу свободу дизайнерам, що входили до об’єднання, DRU отримало можливість стати першим у світі дизайнерським кластером з дослідження, планування та розробки дизайну різноманітних об’єктів. Британська залізниця, Лондонський транспорт, Британські авіалінії, нафтовидобувні компанії – це лише частина клієнтів, з яким працювало об’єднання, що народилась як державницька ініціатива у безпековому секторі під час війни.

«Фестиваль Британії» ( Festival of Britain) – загальна назва національних виставок, що відбулися по усій Великобританії влітку 1951 року. Він був організований урядом, щоб дати народу відчуття відновлення після війни.

 

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Festival_of_Britain.JPG

Важливим для уряду Британії було й подальше сприяння науці, технологіям, промисловому дизайну, архітектурі, мистецтву. Фестиваль мав масштабну стратегію геопозиційних характеристик:

  • центр фестивалю розташовувався в Лондоні;
  • сектор архітектури у лондонському районі Поплар;
  • «Фестиваль садів задоволення» на півдні Лондона у Батерсі;
  • Сектор науки у південному Кенсінгтоні;
  • Сектор енергетичної промисловості у Глазго.

Заходи, присвячені фестивалю, пройшли в Кардіффі (Уельс), Стратфорді-на-Ейвоні (графство Ворикшир), Перті (Шотландія), Борнмуті (графство Борсет), Йорку (традиційна столиця півночі Англії), Олдборо, Інвернесі (Шотландія), Челтнем (графство Глостершир), Оксфорді та інших містах.

Були організовані пересувні виставки.

Офіс Фестивалю Британії працював разом з радою мистецтв Великобританії, Радою з промислового дизайну, Британським інститутом кіно і Національною книжковою лігою. Також, спеціально до фестивалю, були створені Рада з архітектури і Рада з науки і техніки, які повинні були допомагати комітету фестивалю, кожна у своєму секторі.

В робочій групі працював «Комітет християнських церков», який повинен був давати поради стосовно релігії. Були виділені державні субсидії для організацій фестивалю.

  Ужгород стане містом дронів

У той час, невдовзі після закінчення Другої світової війни, велика частина Лондона лежала в руїнах і відбудова була вкрай необхідна. Фестиваль являвся спробою дати британцям відчуття відновлення і прогресу та одночасно мотивувати їх, через образи “нової Британії”, до відбудови країни.

“Все – можливо, просто це – складно. Складність – це можливість, можливість – це виклик, а виклик – це те, що мені цікаве”. Так словами А. Геймса можна процедурно-технологічно описати когнітивну інфраструктуру, що створив уряд об’єднаного Королівства під час війни з метою мотивації громадян відкинути ритм післявоєнного трешу і жити мрією про «нову Британію».

“Фестиваль Британії” втілив основи інноваційно-мотиваційного подолання відчаю та болю, заподіяного ранами, каліцтвами (фізичними та духовними), що залишив по собі глобальний конфлікт 20-го століття.

Розглянута лінія -від 1939 до 1951 року – у 2017 році, завдячуючи кластерам креативних індустрій, генерує Британії £10 млн/год. Це засвідчує, що висока активація когнітивного коду нації як інструменту дієвості, нестандартності, реалізації та продукування мрій, пов’язаних із соціумно-цивілізаційними величинами, що підсилюють державницьку місію є надважливим сектором безпеки.

Це лише одна з  ліній комунікаційно-контентного дизайну креативних потенціалів середовищ життя,  що представлена кейсом “Всерединікоду”.

А саме у фільмі задіяно потенціали:

  • одного з кращих майстрів ляльок-маріонеток України;
  • графічного дизайну для розширення контентного продакшену полісемантичного творення образів;
  • генеративного дизайну з застосуванням когнітивного моделювання традицій краю як джерела розширення контентних ринків капіталізації середовища життя;
  • режисерського сценування у парадигмі міфодизайну кодів території;
  • кастомізовано комунікаційне сподвижництво соціолінгвістичної унікальності милозвучності рідної мови Закарпаття “КЛЕПАЧ”;

ГО “Культурна платформа Закарпаття” може стверджувати, що віртуально-публічні додані реальності створені на основі коду середовища життя – це фактор капіталізації майбутнього громади у сучасних динаміках дій та творчості (креативні індустрії). Саме тому вони мають стати надефективним сервісом для перемоги над месіанськими агресіями гібридного глобального тероризму путіністів.

Наразі 30000 кодів (середовищ життя), як потенціалів населених пунктів України, абсолютно нейтралізовані агентурою путіністів. В Україні відсутній комунікаційно-контентний дизайн публічності середовищ життя і цифрові платформи легалізації цієї публічності в найменших соціумних вимірах сталої дії та цивілізаційного значення. І надалі всі новини, масштабні проекти та мрії штучно втримуються олігархічно-монополістичними групами в центрі (Київ). Головним механізмом втримання уваги до минулих систем є страх та спланована нейтралізація у інформаційному публічному полі справжнього “Майданного дискурсу”. Це, своєю чергою, не дає змогу легалізувати у публічному полі ознаки когнітивного коду української нації, щоб прискорити старт для культурно-технологічного «Фестивалю України» сучасних динаміках життя.

Ми віримо, що першим поступом сподвижництва до акту національної переоцінки і загального підтвердження віри у мрії майбутнього української нації, може бути «:DRONEVAR».

«:DRONEVAR» – це перший в Україні кейс культурно-технологічної спрямованості, що відображає сучасні потенціали мрій та динамік цифрового життя держави у режимі 4.0 (четвертої промислової революції).

Вищезазначений захід є точкою входу до ряду системоутворюючих дій, що спрямовані на дієву реалізацію Експортної стратегії України 2017 – 2021 років. Культурно-технологічна спрямованість заходу – це спроба осмислення хімічної реакції поєднання фізичної, цифрової і біологічної сфер життя у мистецьку подію нового жанру – «Всерединікоду».

В час, коли окремі аматори української держави (для комплексної дії потрібні державне партнерство і бюджети) діють фрагментарно, путінці “ударними” темпами створюють контентно-комунікаційні інфраструктури когнітивних сервісів для тиражування гібридно-месіанських агресій у глобальному світі. Вони стримують швидкість динамік глобального світу медіа. Тренд зараз – це розвиток контенту у UHD (4k) з HDR, наступний крок у VR реальність. Досягнення світовому рівні ринку ОТТ технологій (інфраструктура доставки відеосигналу від провайдера контенту до споживача) путінці успішно застосовують для свого внутрішнього ринку.

Smart TV, IoT, VR-технологий, поведінкові патерни, інтерактивні сервіси, кастомізація контенту під кожного споживача – пріоритетні напрями, що розвиває Кремль, інвестуючи у креативні індустрії Росії мільярди доларів у творення контенту (сектор креативної економіки реклама, кіно, театр, музика, журналістика).

Основою комунікаційно-контентного дизайну гібридної інформації путіністів є ігрові стилістики, що генерують версії “скрепів” у креативних центрах контентно-комунікаційних сервісів з творення цифрової історичної пам’яті (сектор креативної економіки, кіно, видавнича справа, театр).

Наразі у жителів Росії встановлені 6,5 млн приставок IPTV. Ця технологія охоплює біля 10% сімей росіян.

Супутникова ємність, зберігання інформації – хмарні технології – ці напрямки теж не залишилися поза увагою Кремля.

Головний тренд розвитку комунікаційно-контентних технологій – маркетинговий. Тому розробляються програми за участі банкової системи Росії, що дозволять споживачам мінімізувати єдиноразові витрати на покупку 4к телевізора та приставок IPTV.

Крім того, компанії, що входять до пропутінських еліт медіахолдингів сконцентрували увагу в області безпеки інформації (лінія кібератак – ІТ–сектор креативних індустрій) та планують розвивати комплексні послуги із захисту інформації для фінансового ринку, великих корпорацій і державних замовників.

В Україні розроблена та погоджено (28.03.2017) відповідно до завдань Уряду України та під керівництвом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за технічної підтримки Міжнародного торговельного центру (МТЦ) на основі процедур та методології МТЦ у межах програми «Стратегія розвитку торгівлі» програму “Експортна стратегія України 2017 – 2021”[6].

 

У дорожній карті стратегії зазначено сім пріоритетних напрямів, серед яких є сектор креативних послуг та туризм, хоча за сучасних динамік життя – це один спільний напрямок роботи.

Сфера застосування контентних потенціалів креативних індустрій в безпековому секторі відкриває горизонти:

  • у поєднанні з кодами середовищ життя – це потенційні туристичні унікальні активності;
  • з застосуванням комунікаційно-контентного дизайну ноосферних цінностей Майданного дискурсу (Гідність, Партнерство, Довіра) – це шанс на успішну державу дії у режимі світу 4.0.

 

Євген Забарило, голова ГО “Культурна платформа Закарпаття”

Матеріали Міжнародного форуму з кризовості комунікацій «Контентно-потокові моделі як тактичні інструменти комунікаційно-контентної безпеки».

http://mil.univ.kiev.ua/files/230_575144259.pdf

Література:

  1. Клаус Шваб (Klaus Schwab). «Четверта промислова революція: як до неї готуватися (The FourthIndustrial Revolution What It Means and How to Respond)». Електронний ресурс. Режим доступу: https://www.foreignaffairs.com/articles/2015-12-12/fourth-industrial-revolution
  2. Вікіпедія. «Креативні індустрії». Електронний ресурс. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96_%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%83%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D1%97
  3. www.gov.uk/government (офіційний сайт уряду Великобританії). «Креативні індустрії економічні оцінки уряду Сполученого Королівства» (Creative industries economic estimates/Government United Kingdom) Електронний ресурс. Режим доступу: https://www.gov.uk/government/statistics/creative-industries-economic-estimates-january-2016
  4. Вікіпедія. «Сирени». Електронний ресурс. Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B8
  5. Рішення Парламентської асамблеї Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) на 18-ій щорічній сесії (Вільнюс, 2009 рік). Електронний ресурс. Режим доступу: https://www.oscepa.org/documents/all-documents/annual-sessions/2009-vilnius/declaration-6/265-2009-vilnius-declaration-rus/file
  6. Офіційний сайт уряду України. «Експортна стратегія України 2017-2021 рік. Електронний ресурс. Режим доступу: http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=e6ab10fa-0ad9-4fe4-b8be-32f570693b64&title=EksportnaStrategiiaUkraini-DorozhniaKartaStrategichnogoRozvitkuTorgivli2017-2021