Серія розмов із менторами програм ГО «Культурна платформа Закарпаття» про свідоме громадянство, креативну економіку й українську молодь
— Привіт! Представся, будь ласка. Хто ти, скільки тобі років, звідки ти родом і де проживаєш наразі. І все інше, що важливо про тебе знати 🙂
— Салют! Мене звуть Даня Шуліпа, я художник і дизайнер, мені 25 років. Я родом із міста Костянтинівка Донецької області, але зі студентських років живу в Києві.
— Як і коли ти приєднався до команди менторів Культурної платформи? Чому тобі було це цікаво?
— Вперше мене покликали влітку 2023 року спробувати поговорити й помалювати з дітьми в Чернігові. Так я і став одним із менторів програми.
По-перше, я вже мав досвід роботи з дітьми та підлітками у вільному просторі «Друзі» в Костянтинівці, над яким ми з нашою командою працювали з 2017 року, і в рамках якого відбувалося безліч активностей. По-друге, мені важливо налагоджувати зв’язок поколінь, давати молоді відчуття розуміння і прийняття, говорити з нею, як із дорослими, обмінюватися певними думками й навичками — словом, давати їй те, що я сам хотів би більше отримувати, коли був дитиною.
— Яка мотивація в тебе займатися громадською діяльністю? Чи ти усвідомлюєш себе як громадського активіста, чи бачиш свій вплив на молодь?
— Вплив на молодь, здається, можна побачити лише тоді, коли зерна в їхніх головах починають проростати, а для цього мають пройти роки. Я думаю, що якщо хоча б одна дитина виходить після майстеркласів із чимось новим у голові, якщо вона отримала досвід, який хоч трохи змінив її на краще — то це вже можна вважати за успіх.
Стосовно громадського активізму: кожен громадянин має бути активним. У цьому і полягає сенс життя разом, це і є можливість повпливати на загальні процеси розвитку. Я не думаю, що роблю щось видатне й неймовірне, особливо якщо порівнюю себе з історичними та сучасними постатями, що поклали роки (і навіть цілі життя) на суспільну роботу. Але я не стою осторонь і намагаюсь робити те, що цілком у моїх силах.
— Як пройшов твій перший досвід менторства? Твої очікування/реальність.
— Насправді дуже легко і невимушено. Звісно, це молодь, і насамперед робота з нею вимагає терпіння і стриманості. Водночас із тим це діти й підлітки, які мають природну жагу до знань і бажання пізнати світ. Цьому в них можна вчитися нескінченно.
— Що в цій діяльності для тебе найцікавіше? Що чіпляє, в чому вбачаєш сенс?
— Сенс у процесі, в комунікації, в обміні думками та енергією. Дуже хочеться, аби те, що я і всі ми робимо, спонукало молодь до позитивних змін.
— Який твій найяскравіший спогад за час своєї діяльності? Це не обовʼязково позитивний спогад, але щось, що тебе вразило. Може це навпаки щось сумне або щемке.
— На найпершому майстеркласі в Чернігові був 11-річний хлопець, переселенець з мого рідного міста. Мені сподобалась його картина, а коли я побачив підпис, то очі трохи змокріли. Я насправді емпатична та сентиментальна людина, і відчув багато всього, прочитавши, що малий із Костянтинівки — і переживання за дитину, і тугу за рідним містом, і радісні моменти там, і водночас болісні відчуття від фото руйнувань.
— Як ти вважаєш, що іншим потрібно знати про громадський активізм? Як більше людей могли б доєднуватися до розбудови свідомого та активного суспільства майбутнього?
— Це простіше і доступніше, ніж здається, це може бути парт-тайм. Головне — мати бажання і зрозуміти, чим ти можеш бути корисним. А ще в цьому сенсі на мене дуже вплинула цитата, якщо не помиляюсь, з Одеського музею: «Культура — це те, що залишили нам чи те, що залишимо ми».
Я думаю, що майбутнє — це наше право й наш обов’язок долучитись до його створення.
— Чи є в тебе якась глобальна мрія? Можливо, в рамках цієї діяльності, можливо — в рамках країни чи світу?
— Хочу колись зробити стипендію для молодих митців, місце зі студійними й виставковими просторами. Хочеться жити життя, коли один сусід не намагається тебе вбити, а інші сприймають тебе на рівних. Але спочатку — багато-багато роботи всередині країни.
— А що скажеш про українську молодь? Можеш описати її пʼятьма прикметниками чи словосполученнями (або більш комплексно)?
— Крута, усвідомлена, цікава, смілива, але й тендітна.
Процес створення мистецтва молоддю на майстеркласах із сучасного мистецтва від Дані Шуліпи
— Про що ще тобі хотілося би сказати? Може ми забули запитати про щось важливе?
— Випряміть спину, випийте водички 🙂
Анастасія Мішустіна
Слідкуйте за новинами в соцмережах проєкту: Instagram, Telegram-канал, Facebook